Бірюк Олена Василівна
БІРЮ́К Олена Василівна (08. 10. 1932, с. Мала Стружка Новоушиц. р-ну Хмельн. обл.) — спортсменка (художня гімнастика), педагог. Заслужений майстер спорту СРСР (1964). Кандидат педагогічних наук (1974). Суддя всесоюз. і міжнар. категорій (1987). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський інститут фізичної культури (1954). Працювала викл. на каф. фіз. виховання у Київ. політех. інституті (1954–58); викл., ст. викл., доцент Київ. інституту фізичної культури (1958–93), де була також ст. тренером збірної команди. Член збірної СРСР (від 1955). 12-раз. абсолютна чемпіонка України (1950, 1952–55, 1957–58, 1960– 64), 4-раз. абсолютна чемпіонка СРСР (1956– 58, 1963). Виступала за спортивне товариство «Буревісник» (1950–63). Тренери — Т. Воліна, Н. Сележинська, В. Зінченко. Б. брала участь у підготовці збірної команди України до чемпіонатів СРСР, збірної команди СРСР — до міжнародних змагань. Неодноразово була гол. суддею Кубків і чемпіонатів СРСР, міжнародних змагань. Брала участь у складанні програм з худож. гімнастики (1971, 1972, 1979, 1987), проводила уроки з ритміч. гімнастики на укр. телебаченні (1985–86).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Художественная гимнастика: Пособ. К., 1981; Ритмическая гимнастика: Метод. рекомендации. К., 1986.
Рекомендована література
- Фрідріх Д. Чемпіонка, тренер, науковець // Молода гвардія. 1970, 19 трав.;
- Аеробіка — мода чи здоров’я? / Інтерв’ю з О. Бірюк провів І. Конончук // Рад. Україна. 1985, 24 лип.
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
