Бічуков Анатолій Андрійович

БІЧУКО́В Анатолій Андрійович (24. 05. 1934, м. Сталіно, нині Донецьк) — скульптор, живописець, графік. Народний художник РФ (1981). Акад. Рос. АМ, її віце-президент і академік-секр. Член СХ Росії (1967). Лауреат премії ім. С. Єсеніна (2002). Державні нагороди Росії. Закін. Сталін. худож.-декор. училище (1951; викл. В. Пухальський), Моск. худож. інститут (1967; майстерні М. Манізера і Л. Кербеля). Працював у період. виданнях; від 1969 — керівник студії художників ім. В. Верещагіна; від 1988 — проф., завідувач кафедри скульптури і композиції Рос. академії живопису, скульптури й архітектури. Від 2001 — ректор Моск. худож. інституту. Персон. виставки в Росії й за кордоном. Серед найвідоміших робіт Б. — пам’ятники льотчикам цивіл. авіації у Внуково, «Захисникам землі російської», погруддя маршала авіації І. Кожедуба у Залі слави Центр. музею Великої Вітчизн. війни (обидва — на Поклонній горі), пам’ятники С. Єсеніну (на Тверському бульварі і надмогильний на Ваганьків. цвинтарі), конструкторові В. Глушкову, «Вдячна Росія захисникам правопорядку» на Трубній площі, мініатюрне зображення якого є символом і призом Моск. міжнар. кінофестивалю (усі — Москва), а також пам’ятники О. Пушкіну у Сантьяґо й Алматах, маршалу Г. Жукову в м. Одинцово (Моск. обл., РФ). Виграв конкурс на проект пам’ятника загиблим шахтарям у Донецьку. Оформив храм-каплицю на честь ікони Казанської Богоматері на Житній вулиці в Москві. Створив низку мемор. дошок, зокрема маршалам П. Батицькому, І. Конєву, М. Катукову, О. Новикову. Б. працює в традиціях рос. академізму.

Завантажити статтю