Бложе Вітаутас

БЛО́ЖЕ Вітаутас (Bložė Vytautas; 09. 02. 1930, м-ко Байсоґала, нині Литва — 31. 12. 2016, м. Каунас, Литва) — литовський поет, пере­кладач. Член СП Литви (1956). Навч. у Вільнюс. пед. ін­ституті (від 1949). Друкувався від 1949. Поезіям Б. властиві драматизовані інте­лектуал. роз­думи та екс­перим. форми. Від 1951 — ред. у Вид-ві худож. літ-ри. Пере­­кладач окремих творів і редак­тор «Кобзаря» («Kobzarius», Vilni­us, 1961) Т. Шевченка. 1957 пере­­клав драму-феєрію Лесі Укра­їнки «Лісова пісня» («Girių giesmė», Vilnius, 1957), що спону­кало Б. до роз­думів і поет. пе­реосмисле­н­ня міфол. образів поеми, породжених нар. уявою. Цей пере­клад сприяв появі в литов. поезії 1970-80-х рр. своє­рідного поет. явища — «фоль­клорного потоку». Впливу «Лісо­вої пісні» Лесі Українки зазна­ла поема Б. «Girių motina» («Лі­сова мати», 1972). Автор поет. зб. «Septyni šienpjoviai» («Сім косарів», Вільнюс, 1961), «Nesudegantys miestai» («Незгоримі міста», 1964), у яких пере­важає публіцист. лірика. У зб. «Iš tylinčios žemės» («З мовчазної зем­лі», Вільнюс, 1966) осмислюють­ся долі людей воєн­ного та повоєн. поколінь. У зб. «Polifonijos» («Поліфонії», Вільнюс, 1981) Б. інтер­претувала пита­н­ня люд. бут­тя, використовуючи елементи притчі, міфу, алегорії, при­йоми колажу. У зб. лірич. поем «Žmonės» («Люди», Вільнюс, 1984) від­­чутні пере­гуки мотивів литов. історії з українською. Для рома­ну у віршах «Miko Kėdainiškio laiškai sau pačiam ir kiti nežinomi rankraščiai, rasti senų ųriūvančig namų pastogėje» («Листи Мікаca Кедайняйського до самого себе та інші неві­домі рукописи, зна­йдені на горищі старого бу­динку, що руйнується», Вільнюс, 1986) характерне парадоксаль­но-асоціативне спів­від­несе­н­ня історії й сучасності. Для творчо­сті Б. остан­ніх двох десятиліть характерна тенденція творе­н­ня циклу віршів та домінува­н­ня жан­ру поеми: кн. «Noktiurnai» («Нок­тюрни», 1990), «Ruduo» («Осінь», 1996; обидві — Вільнюс) та ін. У «поемі з віршів» (за ви­значен­ням автора) «Tuštuma» («Пусто­та», Клайпеда, 2001) драматизм людської долі ототожнюється з долею народу, узагальне­н­ня від­­буваються в площині одночас. функціонува­н­ня литов. істор.-гуманітар. і орієнтально-філос. категорій. Автор текс­тів пісень, ви­даних окремою зб. «Dainos» («Пісні», Вільнюс, 1976), пере­клав лібрето оперет і опер. У перекл. Б. ви­дані також поезії І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, П. Во­ронька, Д. Павличка; пере­кла­дав вірші, поеми, драми М. Лєрмонтова, О. Пушкіна, Г. Гайне, Р.-М. Рільке, В. Шек­спіра. До антології укр. поезії «Журавлі» (готується до друку в Вільнюсі) під­готував пере­клади віршів Я. Головацького, С. Ру­данського, Б. Лепкого та ін. укр. письмен­ників. Укр. мовою окремі вірші Б. пере­клали Д. Чередниченко, В. Затуливітер, М. Він­грановський.

Завантажити статтю