Бобир Андрій Дем’янович
БОБИ́Р Андрій Дем’янович (30. 12. 1925, с. Оріхівка, нині Василів. р-ну Запоріз. обл. — 01. 03. 1991, Київ) — біолог. Доктор біологічних наук (1973), професор (1985). Учасник 2-ї світової війни, повернувся інвалідом 1-ї групи. 1945–50 працював у м. Токмак Запоріз. обл.: діловод райвиконкому, заступник голови промартілі «Серп і молот»; голова каси взаємодопомоги інвалідів; заступник голови артілі інвалідів. Закін. Дніпроп. університет (1955). Від 1958 працював в Інституті мікробіології та вірусології АН УРСР: м. н. с., 1963–71 — старший науковий співробітник, 1971– 74– в. о. завідувача відділу, 1974–91 — завідувач відділу. Наукові дослідження у галузі фітовірусології і хіміотерапії вірус. рослин; пошук антивірус. речовин, інгібіторів фітопатоген. вірусів і стимуляторів росту рослин. Вивчав природу факторів, що визначають антивірусну стійкість с.-г. рослин; можливості й засоби вакцинації рослин проти небезпеч. вірус. хвороб.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Антибіотики та інгібітори фітопатогенних вірусів. 1964; Вірусні хвороби сільськогосподарських культур. 1975 (співавтор); Химиопрофилактика и терапия вирусных болезней растений. 1976; Вирусы грибов, их ингибирующие и индуцирующие свойства. 1978 (співавтор); Основи біологічного методу захисту рослин. 1979 (співавтор); Вирус табачной мозаики в селекции картофеля на устойчивость к вирусным болезням. 1984 (співавтор); усі — Київ.
Завантажити статтю
Людина 
