Бобрик Євген Валентинович
БО́БРИК Євген Валентинович (17. 03. 1950, Київ) — живописець. Член НСХУ (1987). Закін. Київський художній інститут (1975; викл. Л. Чичкан, В. Гурін, І. Селівачов). Від 1975 працював в естамп. цеху Київ. комбінату монум.-декор. мистецтва при творчо-вироб. об’єдн. «Художник». Від 1975 — на творчій роботі. Працює в жанрах портрета і пейзажу. Зображує краєвиди Києва, зокрема береги Дніпра, та м. Седнів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Юність» (1975), «Зима, Софія Київська», «Людина народилася» (обидва — 1979), «Під великими деревами», портрет А. Мезенцева (із серії «Седнівські товариші»; обидва — 1980), «Дитина малює», «Старий храм» (обидва — 1981), «Театр ім. І. Франка», «Портрет чергової» (обидва — 1982), «На Дніпрі» (1985), «Чортове колесо» (1986), «На бульварі Дружби народів», «Зимовий день» (обидва — 1987), «Човен», «Сільмаг» (обидва — 1992), «Сімеїз. Море» (1999), «Весна прийшла» (2000).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
