Бобров Вікторін Флавіанович
БОБРО́В Вікторін Флавіанович (26. 04(08. 05). 1884, м. Камишин Саратов. губ., нині Волгогр. обл., РФ — 17. 04. 1946, Москва) — один із засновників вітчизняного авіабудування. Брат Ф. Боброва. Професор (1939). Державні нагороди СРСР. Закін. Саратов. реал. училище (1903), Київ. політех. інститут (1910). Працював інж.-механіком на Кам’ян. папер. ф-ці (Тверська губ., 1908), механіком водопровід. станції (Печерська фортеця, Київ, 1911–13), проектувальником, конструктором Київ. представництва нім. фірм по двигунах та заг. машинобудуванні, ст. механіком і нач. проектно-конструктор. відділів у авіамайстернях військ. двигунів 5-го і 6-го авіапарків (1913–18), збудував і ввів у дію паркові авіамайстерні у багатьох містах України. У березні 1918 гетьман. уряд призначив Б. гол. інж. 5-го авіапарку. Від лютого 1919 — нач. гол. авіац. майстерень Упр. Червоного повітр. флоту України. У серпні 1919 разом із майстернями був евакуйований до Москви, вів наук.-експерим. дослідження під керівництвом проф. М. Жуковського. Від 1920 — інспектор авіатехніки України. У цей час авіапромисловість України була переведена до Росії. Б. написав доповідну до Гол. упр. авіації, звинуватив Авіац. центр у розкраданні майна авіац. вироб. об’єктів України, наполягав на припиненні вивозу устаткування до Росії. Був ініціатором створення в Києві авіац. майстерень із перспективою перетворення їх на авіац. завод, згодом признач. дир. Держ. авіазаводу (ДАЗ–12). Через рік створений радіаторно-серій. відділ було переведено до Москви, ДАЗ–12 перейменовано на «Ремповітря–6», Б. залишився його дир. Від вересня 1920 викладав на електротех. факультеті Київ. політех. інституту: доцент, професор (від 1924), від березня 1921 — заступник декана мех. ф-ту, від грудня 1921 до 1929 — ректор. З його ініціативи при Інституті засн. Авіац.-тех. товариство (1923), відкрито авіафакультет (1931, нині Нац. авіац. університет). Водночас від травня 1930 — проф., завідувач кафедри літал. апаратів Київ. маш.-буд. інституту. У квітні 1932 Б. переведено до Москви й призначено нач. виробництва заводу № 39, від серед. червня — заступник нач., від грудня — нач. сектору раціоналізації Літакобуд. тресту. Від січня 1933 за сумісн. у Моск. авіац. інституті: декан літакобуд. ф-ту, 1936–37 — ректор, від 1937 — завідувач кафедри спец. технології літаків, запровадив навч. дисципліну «технологія літакобудування», створив лабораторну базу каф. виробництва літаків. Серед учнів Б.– К. Калінін, Д. Томашевич, О. Граціанський, М. Луканін та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Основы производства самолетов. Москва; Ленинград, 1935; Производство самолетов. Москва, 1937; Ремонт самолетов: Учеб. Москва, 1942.
Рекомендована література
- Константинов В. Професор В. Ф. Бобров: від студента до ректора // Київ. політехнік. 1997, 30 жовт.