Богатирець Касіян Дмитрович

БОГАТИРЕ́ЦЬ Касіян Дмитрович (05. 11. 1868, с. Кабин, нині Ясени Сторожинец. р-ну Чернів. обл. — 26. 07. 1960, Чернівці) — церковний і громадський діяч. Доктор богословʼя (1897). Закін. Чернів. університет (1893). Висвяч. на священика митрополитом Аркадієм (Чуперковичем). До 1-ї світової війни пред­ставляв радикал. крило москвофіл. руху на Буковині, ви­ступав за ідею «єдиного рос. народу». Організатор (1895, спільно з Г. Купчанко, К. Козаркевичем) і від 1910 голова Нар. Ради. 1908 зу­стрічався на Буковині з В. Бобринським, рос. ідеологом панславізму. 1909 за по­їздку в Росію без до­зволу митрополита й анти­уряд. ви­ступ пере­ведений на нижчу посаду із с. Станівці (нині Глибоц. р-ну) до с. Веренчанка (нині За­ставнів. р-ну, обидва — Чернів. обл.). Учасник зʼ­їздів «мужів довірʼя» (1909, 1910). Балотувався 1911 у депутати Кра­йового сейму. 1912 очолював делегацію москвофілів до кра­йового президента Р. Мерана, подавши скаргу на пере­слідува­н­ня. 1 серпня 1914 заарешт., вивезений до Відня, 17 лютого 1917 засудж. до смерт. кари. Амністов. австр. імператором Карлом І. Повернувся на Буковину у вересні 1917. Після входже­н­ня 1918 Буковини до складу Румунії зблизився з укр. нац. табором, ви­ступав проти румунізації церк. життя в краї. 1919 — настоятель у с. Веренчанка. Один із засн. і кер. місіонер. братства на Буковині. 1925–37 спільно з о. П. Катеринюком як депутат Єпархіал. Зборів пред­ставляв укр. церк.-реліг. справи, зокрема 14 травня 1928 вніс меморандум з вимогою забезпече­н­ня мін. прав для православ. українців; 6–7 вересня того ж року вимагав створити 3 протоі­єрейства в Чернів. пов. та від­новити Путильське протоі­єрейство; ви­ступав проти введе­н­ня нового стилю в православ. церкві на Буковині. 1930 пере­ведений до м. Кіцмань благочин­ним Дністрян. округу. 1935–40 — протоі­єрей Дністерського Деканату. 1937 наполягав перед митрополитом Віс­саріоном (Пую) на потребі ви­да­н­ня молитовника словʼян. мовою. Автор тритом. історії Чернів. єпархії (рукопис вилучено органами КДБ), істор. нарису про права русинів Буковини із додатком етногр. карти, зробленої на основі офіц. пере­пису населе­н­ня 1910.

Завантажити статтю