Бучко Іван
БУ́ЧКО Іван (01. 10. 1891, с. Германів, нині Тарасівка побл. Львова — 21. 09. 1974, Рим) — церковний і громадський діяч. Доктор богослов’я (1922). Член НТШ (1949). Навч. у Львів. академ. гімназії, студіював богослов’я у Римі (1911–15). Рукополож. у сан священика 1915. Ректор Малої семінарії у Львові (1922–29), одночасно проф. Греко-катол. теол. семінарії. У 1929 номінований титуляр. єпископом і пом. митрополита Галицького Андрея Шептицького. Розгорнув організац. діяльність у галузі архієпархіал. адміністрації, піднесенні реліг. життя. активізації катол. молоді (акція «Укр. молодь — Христові», 1933); учасник конференцій єпископату, міжнар. конгресів (Будапешт) тощо. Активно виступав проти польс. пацифікації в Зх. Україні. 1939 — візитатор укр. колоній у Пд. Америці, згодом ген. вікарій Філадельфій. екзархату в США та священик у Нью-Йорку. Від 1942 — у Римі, представляв Укр. церкву і нац. справи при Ватикані. Від 1946 — Апостол. візитатор українців у Зх. Європі, 1953 — титуляр. архієпископ леокадійський. Оборонець укр. політ. еміграції після 1944 в Європі. Покровитель і меценат укр. культури, Наукові працівників і студентів. 1958 — консультант Конгрегації сх. церков, чл. Ватикан. комісії сх. церков 2-го Ватикан. собору, заступник голови Укр. єпископ. конференції. Сприяв зростанню ролі УГКЦ в діаспорі. Доктор УВУ і Укр. тех.-госп. інституту. Допоміг НТШ у придбанні будинку в Сарселі (Франція), де був меценатом укр. Наук. осередку.
Рекомендована література
- Некролог // Визв. шлях. 1974. № 9/10.
Завантажити статтю
Людина 
