Богачук Олександр Теофілович

БОГАЧУ́К Олександр Теофілович (18. 12. 1934, с. Сокіл, нині Рожищен. р-ну Волин. обл. — 18. 05. 1994, Рівне) — письменник, драматург. Член СПУ (1969). Закін. Луцький пед. інститут (1958). У 1958– 85 працював журналістом у Волин. обл.: у луцькій рай. г. «Вільний шлях», міжрай. «Будівник комунізму», обл. «Радянська Волинь»; у Волин. обл. упр. у справах видавництв, поліграфії і книжк. торгівлі. 1985–89 очолював Рівнен. організацію СПУ. Автор поет. зб. «Незабутнє» (Лц., 1958), «Вересневий грім» (1959), «Ні!» (1967; обидві — Київ), «Зелене руно» (Л., 1976), «Крик попелу» (1978; за мотивами однойм. поеми композитор А. Пашкевич написав ораторію), «Стогін землі» (1983), «Горно» (1984), «Цвіт роси» (1987) та ін.; зб. віршів для дітей «На лісовому озері» (1974); зб. лірич. пісень «Світи мені, Дніпре» (1984); п’єс «На Заході сонце не сходить» (1961), «Брат із шатра» (1964), поставл. на сценах Волин. обл. та Рожищен. нар. театрів; зб. гумору й сатири «Золота жінка» (1976; усі — Київ). Написав багато текстів пісень, серед них відомі «Тиша навкруги» (1953) — на власну музику, «Димить туман» — музика Г. Майбороди (1964), «Тихо падає цвіт» — музика К. Домінчена (1966), «Троянди на пероні» — музика А. Горчинського (1966), «Іду я росами» — музика В. Верменича (1968). Окремі вірші перекладено рос., білорус., польс. мовами.

Завантажити статтю