Богданович Анатолій Максимович

Визначення і загальна характеристика

БОГ­ДАНО́ВИЧ Анатолій Максимович (псевд.: Бог­дан-Сокольський А. М., Сокольський Бог­дан; 03. 07. 1882, с. Сокіл, нині Камʼянець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. — 12. 08. 1914, с. Чернівці, нині смт Вінн. обл.) — письмен­ник. Учасник 1-ї світової війни. Навч. у семінарії в Камʼянці-Подільському, звідки був від­рах. із 5-го курсу за українофіл. пере­кона­н­ня. Вступив до військ. школи, де отримав офіцер. зва­н­ня; пере­бував на військ. службі. Закін. Київ. комерц. ін­ститут (1914). Друкувався від 1909 у г. «Рада» укр. та рос. мовами. Автор статей з питань економіки, культури, мед. допомоги, статистики, страхува­н­ня. Писав про тяжку долю простих людей: оповіда­н­ня «Янголи спів­ають», повість «Несчастная» (Камʼянець-Подільський, 1909). У повісті «Всесильна» (К., 1910), по­знач. елементами натуралізму, зображено духовну обмеженість армій. чинів; у публіцист. творі «Эскизы современ­ности» (К., 1909) критикував гнобительську нац. політику самодержавства, під­тримував діяльність «Просвіти». Видав кілька книжок прози, істор. драму на 5 дій «Гайдамаки» (Вільно, 1904). У пресі згадувалося й про інші художні твори Б. — «Пере­ляк» і «Малюнки життя». Помер від тяжкого поране­н­ня.

Літ.: [Некролог] // Сяйво. 1914. № 7–8; Сидоренко Н. Бог­данович Анатолій Максимович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2002. Вип. 9.

А. М. Подолин­ний

Завантажити статтю