Богомазов Олександр Костянтинович

Визначення і загальна характеристика

БОГОМА́ЗОВ Олександр Костянтинович (14(26). 03. 1880, с. Ямпіль Черніг. губ., нині смт Сум. обл. — 03. 06. 1930, Київ) — живописець, графік. Чоловік В. Монастирської-Богомазової. Член АРМУ (1925). Навч. у Київ. худож. училищі (1902–05, 1907– 10; викл. М. Пимоненко та І. Селезньов). Виключений за участь у студент. страйках. Пере­їхав до Москви й продовжив на­вча­н­ня у студіях К. Юона та Ф. Рерберга. 1907 повернувся до Києва. 1908 взяв участь у першій авангардист. ви­ставці «Ланка» (Київ), де по­зна­йомився з Д. Бурлюком, М. Ларіоновим. За доруче­н­ням г. «Киевская мысль» 1911 від­відав Фінляндію. Написав низку графіч. картин, у яких від­чутний вплив ім­пресіонізму та скандинав. модерну. 1913 разом з О. Екс­тер організував ви­ставку «Кільце» (Київ), у каталозі до якої ви­друкував фрагменти свого мист. кредо: «Сутність 4-х елементів». Значну частину екс­позиції склали рисунки й гравюри Б. із зображе­н­ням міських сцен і порт­ретів, виконаних у стилі кубофутуризму: «Порт­рет дружини» (1911), «Базар» (1914). У теор. трактаті «Живопис і елементи» (1914; К., 1996) про­аналізував логіку живопис. і психол. виникне­н­ня худож. сприйня­т­тя. До найкращих творів у його доробку належать: «Трамвай. Львівська вулиця. Київ» (1914) і «Локомотив» (1915). Викладав 1915–16 графічні мистецтва у с. Герюси (Нагірний Карабах), у Вищому початк. училищі, 1917– 18 — у Золотоніс. комерц. училищі, від 1918 — у Київ. худож.-ремісн. школі. Один з організаторів 1-го Всеукр. зʼ­їзду художників (Київ, 1918). У 1922 Б. обрали проф. станк. живопису Ін­ституту пластич. мистецтв (від 1924 — Київ. худож. ін­ститут). 1919 брав активну участь в оформлен­ні Києва до рев. свят: «День Червоної Армії», «1-е Травня», «Дитячий День», «День білої квітки». Обі­ймав посаду ст. майстра 1-ї держ. живопис.-декор. майстерні. На зʼ­їзді художників-педагогів Б. обрали завідувач від­ділу худож. освіти у Всеукр. комітеті образотвор. мистецтва. Разом із В. Мел­лером, М. Праховим 1920 оформив агітпароплав «Пушкін». Працював над колористич. про­блемами, ви­вчаючи закономірності спів­від­ношень локально забарвл. кольорових плям на площині. Серед ві­домих творів: серія «Абстрактний порт­рет» (1914), «Спомин про Кавказ» (1916); рисунки сухим соусом — «Хрещатик 1914», «Над Дні­пром» (1914); ліно­гравюри — «На конвертному заводі» (1914), «Карл Маркс» (1926). Мист. пошуки Б. най­яскравіше виявилися в роботах: «Порт­рет доньки» (1926, 1928), «Пилярі», «Правка пилок» (обидві — 1927), «Тирсоноси» (1929). Прижит­тєвих персон. ви­ставок Б. не було. Посмертно твори екс­понувались у Венеції (1930), Цюриху (1931), Токіо (1932), Сан-Франциско, Заґребі, Лондоні, Нью-Йорку. Картини Б. зберігаються у НХМ, Нац. держ. архіві-музеї літ-ри та мистецтва України, музеї О. Пушкіна (Москва), музеях С. Ґуґ­ґенга­йма і Сучас. мистецтва (обидва — у Нью-Йорку), б-ці факультету живопису Техас. університету (Остін, США), музеї Людвіґа (Кьольн, Німеч­чина).

Літ.: Горбачов Д. На сонячних вантах // Україна. 1980. № 20; Його ж. Пророчний рукопис // Наука і культура. Україна. К., 1989. Вип. 23; Димшиць Е. Олександр Богомазов: Каталог. К., 1991; Горбачов Д. О. Богомазов. Скинувши пута нерухомості // Artline. 1999. № 7/8.

О. Д. Кашуба

Завантажити статтю