Богословські наукові товариства
БОГОСЛО́ВСЬКІ НАУКО́ВІ ТОВАРИ́СТВА — релігійно-наукові й освітні осередки. 1872 при Київ. духов. академії засн. Церковно-істор. та археол. товариство (видавало «Чтения»), а також Церковно-археол. музей, що утворився з приват. зібрань архімандрита А. Капустіна, А. Муравйова, Порфирія Успенського та ін. (крім рукописів і книжок, мав до 32 тис. предметів; зав. музею М. Петров). 1893 у Києві виникло Реліг.-просвітнє товариство, яким керували І. Корольков, єпископи Платон Чигиринський та Сергій Ланін Уманський. 1902 засн. Київ. відділи Імператор. православ. палестин. товариства (голова — митрополит Флавіан Городецький) і Товариства прихильників рос. істор. освіти. Чимало україніки опубл. в працях Товариства духов. просвіти, засн. 1863 у Москві з ініціативи митрополита Філарета Дроздова, і Товариства любителів давнього письменства, засн. 1877 у С.-Петербурзі. 1923 у Львові засновано Б. н. т., яке після 1939 діяло у Римі, а після проголошення незалежності України відновило діяльність у Львові.