Богунський Антон Савович

Визначення і загальна характеристика

БОГУ́НСЬКИЙ Антон Савович (справж. — Шарий; 16. 01. 1899, с. Погоріле Золотоніс. пов. Полтав. губ., нині затоплене водо­сховищем — 31. 07. 1919, м. Кременчук, нині Полтав. обл.) — радянський військовий діяч. Закін. Київ. річк. училище. 1915 мобілізов. до армії. Член РСДРП(б) від травня 1917. У 1918 — керуючий справами ВУЦВК Ради робітничих, селян., солдат. та козац. депутатів; нач. штабу Звенигород. Таращан. пов­стан. армії. Як пред­ставник Черкас. комітету Київ. губ. брав участь у Таганроз. конф. 1918. Від травня 1918 за зав­да­н­ням «Пов­станської Девʼятки» пере­бував на під­піл. роботі в Золотоніс. пов. (нині Черкас. обл.). Улітку 1918 очолив у м. Золотоноша пов­ста­н­ня укр. селянства проти австро-нім. окупантів, геть­мана П. Скоропадського; вивів до «нейтральної зони» (Чернігівщина) бл. 600 пов­станців, які склали основу 1-ї Укр. рад. дивізії. Від листопада 1918 — на під­піл. роботі в Полтав. губ. Від січня 1919 очолив золотоніські пов­стан. загони, які вели боротьбу проти військ Директорії. Від березня 1919 — керівник Окремої Придні­пров. бригади Укр. фронту. Проводив само­стійниц. політику, вступив у контакти з отаманом Зеленим, кер. Золотоніс. пов. виконкому Грудницьким та нач. штабу Ведулою. Група з 24-х осіб навесні 1919 звернулася з ві­дозвою до населе­н­ня Золотоніс. та ін. повітів щодо ліквідації рад. влади в Україні та необхідності боротьби проти диктатури комуністів-більшовиків. Б. обі­ймав посаду головнокомандувача в уряді Всеукр. рев. комітету, очолюваного Грудницьким. Влітку 1919 бригада Б. налічувала 5 тис. осіб, мала бронепотяг. За висновками Вищої військ. інспекції України, очолювані Б. війська вирізнялися бо­йовим духом, мали виразне укр. нац. забарвле­н­ня. Б. не під­тримав антиселян., антинац. політику уряду Х. Раковського. У квітні 1919 Б. під­писав ві­дозву створеного в Сквирі (нині місто Київ. обл.) Всеукр. рев. комітету. Окремі частини його Придні­пров. бригади брали участь у пов­стан­ні отамана М. Григорʼєва. Б. був заарешт. і за наказом Л. Троцького роз­стріляний ВЧК «за дезертирство з фронту».

Літ.: Скрипник И. Н., Фесенко А. П. Красный комбриг А. С. Богунский // Науч. тр. по истории КПСС. 1990. Вып. 164; Фесенко О. П. Комбриг Богунський. К., 1991.

Т. П. Пустовіт

Завантажити статтю