Боєслав Марко

Визначення і загальна характеристика

БОЄСЛА́В Марко (справж. — Дяченко Михайло Васильович; крипт. і псевд.: М. Б., Гомін; 25. 03. 1910, с. Боднарів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл. — 23. 02. 1952, с. Дзвиняч Богородчан. р-ну, нині Івано-Фр. обл.) — письмен­ник, журналіст, громадсько-політичний діяч. Член Укр. гол. визв. ради (УГВР), ОУН. Від­знач. УГВР Срібним Хрестом заслуги (1948). Навч. в укр. гімназії у Станіславі (нині Івано-Франківськ, 1926–30) й на правничому факультеті Львів. університету. Очолював спортивне товариство «Сокіл». За патріот. діяльність був заарешт. польс. поліцією 1932, 1937, 1939. Автор поет. зб.: «Іскри» (1936), «Юні дні» (1938; обидві — Станіслав), публіцист. творів «Земля плаче» (1936), «Село» (Л., 1939). Із залишеної польс. поліцією Станіслав. тюрми утік 18 вересня 1939 на Холмщину. Учителював, організовував драмгуртки, на­вчав дітей рідної мови, історії України. Вірші друкувалися в періодиці та зб. «Вони не пройдуть» («Пробоєм», Прага, 1941). У рідному селі 1941–44 керував читальнею «Просвіта», у Станіславі працював агрономом у від­новл. «Сільському господарі». Один із організаторів Обʼ­єдн. укр. письмен­ників і журналістів у Станіславі (1942). Публікував патріот. й ліричні вірші в часописах «Дорога», «Наші дні». Після не­вдалої спроби емігрувати на Захід працював у під­піл­лі окруж. референтом пропаганди Станіславщини (1944– 50), ред. газети УПА «Шлях пере­моги» (1945–47) та ж. «Чорний ліс» (1947–50). Зб. поезії «За волю» (б. м., 1945) містить 23 вірші із закликом до мужності, самопожертви. Вірші 1946– 49 пов­стан. тематики уві­йшли до зб.: «Непокірні слова», «Вітчизна кличе», «Протест», «В хоробру путь», «Із днів боротьби», «Хай слава луна». Серед тем і мотивів — ліричні ораторії життю, уславле­н­ня України, трагіч. героїзм, одержимість духу. Осн. засада творчості — християн. мораль. Часто звертається до образів Ісуса Христа, Святої Марії, Бога-отця, а молитви лірич. героя — це сповідь цілого народу. Серед під­піл. вид. — драма «Сталь без іржі» (Станіслав, 1947), оповіда­н­ня «Горді душі» та поема «Марена» (обидва твори — Станіслав, 1948). Автор листівок, плакатів до ювіл. дат, під­готував зб. колядок «На столі, на сіні» (1946). Ви­брані поезії з 9 зб. віршів Б. уві­йшли до кн. «Непокірні слова» (Лондон, 1951). 1960 в Турині у перекл. італ. мовою ви­йшла кн. вибр. поезій «Сором за боягузливе поколі­н­ня». 1968 в Торонто Товариство колиш. вояків УПА у США, Канаді, Європі видало антологію укр. поезії «Слово і зброя», де перед­рук. зб. «Непокірні слова». 1995 в Івано-Франківську опубл. кн. вибр. поезій «Я все від­дав тобі, Вкраїно…».

Літ.: Бойчук З. Вмерти за Україну — це жити вічно // Новий час. 1993, 4 груд.; Содоль П. Українська Пов­станча Армія. 1943–49: Довід. Нью-Йорк, 1994; Дрогомирецький П. Михайло Дяченко — поет і борець // Літ. Львів. 1994. № 10; Салига Т. Муза і Меч // Дзвін. 1999. № 5–6; Яремчук І. «Хай у кожному слові гримить динаміт…» (Концепція митця у поезії Марка Боєслава) // Там само. 2002. № 10; Пушик С. З архіву пов­станця «Бог­дана» // Визв. шлях. 2002. Кн. 2.

П. І. Арсенич

Завантажити статтю