Божик Євгенія Дмитрівна

БО́ЖИК Євгенія Дмитрівна (25. 12. 1936, с. Лази Ярослав. пов., Польща — 28. 11. 2012, Львів) — письменниця. Член НСПУ (1978). Лауреат трьох міжнар. літ. конкурсів Світ. федерації міжнар. укр. організацій 1992, 1994 (Філадельфія, США), 1997 (Торонто, Канада). Премія ім. Б. Лепкого «Львівська слава» (2001). У 1945 разом з батьками була переселена в Україну. Закін. Львівський університет (1968). Працювала коректором галиц. рай. г. «Радянське село» (1959–62), кор. львів. обл. г. «Вільна Україна» (1962–78). Авторка зб. новел «Мій день» (Л., 1973), гуморесок «Пташине молоко» (К., 1973), нарисів і оповідань «Йду поміж людей» (1977), «Весни прекрасне вороття» (1986), «Я твоя остання надія» (1990), новел і повістей «Сто днів до моря» (1981; усі — Львів), «Перший сніп» (1984), повістей «Передмістя» (1987; обидві — Київ), новел, оповідань і повістей «Троянда для ровесника» (1999), кн. прози «Білий лебідь в оправі смутку» (2002; обидві — Львів). Б. — письменниця своєрідного й неординарного світобачення. Її твори присвячені серйоз. морал.-етич. проблемам нашого життя. Вона — майстер малих форм, у яких їй вдається сконденсувати світ люд. переживань, передати тонкі порухи душі.

Рекомендована література

1. Вільде І. Щасливої дороги! // Божик Є. Мій день. Л., 1973;
   Google Scholar Internet
2. Прокіп О. «Мій день», що став для мене добрий // Жовтень. 1974. № 1;
   Google Scholar Internet
3. Ганцяк М. Смак життя // ЛУ. 1981, 27 жовт.;
   Google Scholar Internet
4. Ковалик Н. Троянди серед зими // За вільну Україну. 2000, 26 січ.;
   Google Scholar Internet
5. Антонишин С. «Доля бути собою» // Дзвін. 2001. № 1.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю