БОЇ́ВКА СЛУ́ЖБИ БЕЗ­ПЕ́КИ (БСБ) — структурний під­роз­діл Служби без­пеки (СБ) ОУН періоду збройної боротьби 1940– 50-х рр. Боївки діяли при референтурах СБ всіх рівнів адм.-територ. поділу ОУН і виконували спец., охорон­ні та бо­йові функції (роз­відка, контр­розвідка, здійсне­н­ня диверсій. акцій і спецоперацій, участь у бо­йових діях, ліквідація агентури, кер. і оператив. складу ворожих спец­служб, функціонерів та активістів окупац. режимів; викона­н­ня смерт. вироків та тілес. покарань; охорона місць нарад та пере­бува­н­ня кер. осередків під­пі­л­ля (Проводу ОУН, Гол. осередку пропаганди при Проводі ОУН, радіо­станції «Вільна Україна» та ін.). Керував БСБ коман­дант, рідше — референт. Окрема БСБ налічувала від декількох до кількох десятків стрільців. Числен­ні боївки поділялися на рої (від­діле­н­ня) за принципом військ. під­роз­ділів. Для викона­н­ня ширших військ. акцій боївки окремих регіонів інколи обʼ­єд­нувалися в одну військ. одиницю. БСБ разом із від­ділами УПА, Само­оборон. кущовими від­ділами та адм. боївками складали збройну силу нац.-визв. руху ОУН–УПА. Під час створе­н­ня УПА БСБ часто складали основу перших сотень (напр., 1944 на Львівщині — сотня «Галайда» Т. Онишкевича-Галайди). Найві­доміші операції — визволе­н­ня із вʼязниць ґестапо у Львові та Дрогобичі (нині Львів. обл.) провід. діячів ОУН — О. Гасина, Я. Старуха та Д. Грицая; взя­т­тя м. Радехів (нині Львів. обл.).