Бойко Іван Захарович

Визначення і загальна характеристика

БО́ЙКО Іван Захарович (20. 10(02. 11). 1908, с. Нова Гребля, нині Ромен. р-ну Сум. обл. — 25. 04. 1970, Київ) — письмен­ник, бібліо­граф. Член СПУ. Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Харків. ІНО (1931). Належав до літ. організації «Молодняк» (Харків). Працював у видавництві «Рух»; Харків. обл. радіокомітеті; г. «За соціалістичне землеробство». Друкував вірші й оповіда­н­ня. Від 1938 у Держ. публіч. б-ці АН УРСР — бібліо­граф укр. літ-ри. Зробив вагомий внесок у роз­виток укр. літ. бібліо­графії 40–60-х рр. 20 ст. Гол. бібліогр. праця — покажчик «Українські літературні альманахи і збірники ХІХ — початку ХХ ст.» (1967). Автор бібліогр. покажчиків, присвяч. М. Кропивницькому (1940), П. Тичині (1951), П. Глібову (1952), І. Франку (1954), О. Гончару (1960) та ін. Брав участь у під­готовці 2-том. бібліогр. вид. про життя і творчість Т. Шевченка («Т. Г. Шевченко: Бібліо­графія про життя і творчість (1839–1959)», 1961– 63). Один з ініціаторів створе­н­ня покажчиків про звʼязки зарубіж. письмен­ників з Україною. Склав покажчики, присвяч. звʼязкам з Україною О. Пушкіна, М. Гоголя, В. Короленка; системат. покажчик змісту ж. «Основа», 1861–62 (1948); у спів­авт. — «Т. Г. Шевченко: Бібліо­графія бібліо­графії» (1961). Усі за­значені покажчики ви­дані у Києві. Б. — автор багатьох статей літературо­знав. і бібліо­графо­знавчої тематики, що уві­йшли до 1-го вид. УРЕ.

Тв.: Парують землі. Х., 1931; Чумчирик. Х.; О., 1931; Новели зросту. Х.; К., 1932.

Літ.: Райд І. [Масенко Т.] Чотири наймолодші // Молодняк. 1929. № 5; Сарана Ф. К. Пропагандист українського слова // ЛУ. 1965, 18 жовт.; Гуменюк М. П. І. З. Бойко: Бібліогр. покаж. Л., 1968; Королевич Н. Ф. Герой библио­графической романтики // Совет. библио­графия. 1983. № 5; Її ж. Бібліо­граф Іван Захарович Бойко (1908– 1970): Біо­бібліогр. нарис. К., 1997; Її ж. Іван Бойко // Українські бібліо­графи ХХ ст.: Навч. посіб. К., 1998.

Т. В. Добко

Завантажити статтю