Бойко Степан Іванович
БО́ЙКО Степан Іванович (07. 01. 1901, с. Потуржин Томашів. пов., нині Польща — 19. 11. 1930, Луцьк) — громадсько-політичний діяч. У роки 1-ї світової війни евакуйований до Росії. Навч. у гімназії, учител. семінарії, перебував у Казані (1915– 18). Після повернення на батьківщину створив сільс. підпільну молодіжну організацію, спрямовану на боротьбу проти польс. окупації краю. Від 1923 — чл. КПЗУ, секр. Станіслав. (нині Івано-Франківськ), Львів. підміського, Холм. і Волин. підпіл. окружних комітетів партії, організатор селян. страйків на Грубешовщині, Томашівщині (нині тер. Польщі), Волині. Переслідувався польс. поліцією, був двічі ув’язнений. Закатований під час допиту в луцькій тюрмі.
Рекомендована література
- За волю народну. Л., 1959;
- Борці за возз’єднання: Біогр. довід. Л., 1989.
Завантажити статтю
Людина 
