Бойовище

БОЙОВИ́ЩЕ  — форма воєнних дій оперативно-тактичного рівня і складова частина операції оперативного об’єднання. Б. не є осн. формою воєн. дій і являє собою сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом найбільш напружених боїв, що проводяться за єдиним замислом і планом з метою виконання оперативно-тактич. завдань. У межах однієї операції може бути кілька послідов. або одночас. Б. Осн. види Б.: заг.-військ., протиповітр., повітр. і морське. Заг.-військ. Б. може бути наступал., оборон. і зустрічним. Заг.- військ. Б. — сукупність узгоджених найбільш напружених заг.-військ. боїв. Буває наступал., оборон. і зустрічним. Інші зазначені види Б. є сукупністю узгоджених найбільш напружених повітр., протиповітр., мор. боїв. До поч. 20 ст. Б. відносили до осн. форми воєн. дій, де вирішувалася доля зброй. боротьби та війни в цілому. Б. поділялося на два типи (ген. й часткове) й ототожнювалося з поняттями «бій» і «битва» (Полтавське Б. 1709, Б. при Кунерсдорфі 1759, Аустерлицьке Б. 1805). У Київ. Русі подібні Б. називалися побоїщем (Льодове, Мамаєве) або битвою (Невська, Куликівська). Прикладом сучас. розуміння Б. є танкове зустрічне Б. під Прохорівкою в Курській битві (12 липня — 23 серпня 1943). Нині Б. може виникати в ході ведення оператив. об’єднанням наступал. операції під час прориву тактич. смуги оборони в напрямках гол. та ін. ударів чи оборон. операції — знищення угруповання противника, що вклинилося, особливо в момент контрудару та в ін. випадках, коли необхідне зосередження зусиль.

Укр. школа воєн. мистецтва розглядає Б. в оборон. операції як сукупність найбільш напружених оборон. боїв з’єднань 1-го ешелону в напрямку вклинення противника та наступал. бою з’єднання 2-го ешелону оператив. об’єднання з метою розгрому противника, який вклинився, а в наступал. операції — як сукупність найбільш напружених наступал. боїв з’єднань 1-го ешелону в напрямках гол. та ін. ударів оператив. об’єднання, що проводяться з метою подолання тактич. зони оборони.

Завантажити статтю