БОЙЧУ́К Тимофій (Тимко) Львович (27. 09. 1896, с. Романівка, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 1922, Київ) — живописець, монументаліст. Брат і учень М. Бойчука. Творчість Б. — оригінал. явище в укр. мистецтві. Його перші твори, виконані темперою на деревʼяних дошках, є сюжет. композиціями із зображе­н­ням селян. життя («На пасовиську», «Садять картоплю», «У шевській майстерні», «Біля яблуні», 1919–21). Композиц. система і структура образів, лінійно-площин­на умовність, гранична стилізація форм та врівноваж. тональна колорист. гама творів Б. ґрунтувалися на глибокому ви­вчен­ні законів зображе­н­ня доби проторенесансу, візантій. малярства, давньорус. іконопису й нар. мистецтва, що надавало творам митця стильової своєрідності. Б. — один із учасників роз­пису Луцьких казарм та оформле­н­ня приміщень Київ. опер. театру декор. й темат. панно (1919), що здійснювалися під керівництвом М. Бойчука. Це були перші спроби за мас­штабом та цілісністю осягне­н­ня законів монум. мистецтва, його звʼязків і спів­звучності арх-рі. Ві­домі також творчі знахідки Б. у книжк. графіці. Ілюстрації до збірки для дітей «Барвінок» (1919), виконані ним разом з І. Падалкою, орієнтов. на без­посереднє дит. сприйня­т­тя. У малюнках викори­стані укр. мотиви з нар. картини, вибійки, різьбле­н­ня та стилістика гравюр зі старо­друків. Твори зберігаються у НХМ (Київ), ДТГ (Москва).