Бокань Володимир Андрійович
Визначення і загальна характеристика
БОКА́НЬ Володимир Андрійович (29. 03. 1940, с. Жоржівка Шишац. р-ну Полтав. обл.) — графік, мистецтвознавець. Кандидат історичних наук (1997). Член НСЖУ (1978). Закін. Київський художній інститут (1977; викл. П. Білецький). 1963–68 працював методистом з образотвор. мистецтва Полтав. обл. упр. культури; 1968–70 — у Худож. фонді СХ УРСР; 1970–74 — методист з образотвор. мистецтва Челябін. обл. будинку худож. самодіяльності; 1974–80 — худож. ред. видавництва «Радянська школа»; 1980– 2001 — доцент Київ. університету культури і мистецтв; від 2002 — завідувач кафедри тех. та пром. дизайну Нац. авіац. університету. Від 1963 бере участь у респ., всесоюз. та міжнар. худож. виставках. Персон. виставки у Полтаві (1966, 1976), Ленінграді (1972), Челябінську (1974). Автор низки навч. посіб. («Історія культури України», К., 1998; «Культурологія», К., 2000), монографії («Українська графіка. 1960– 1970», К., 1997), низки буклетів, статей, присвяч. укр. культурі та пластич. мистецтвам. Графік Б. віддає перевагу деревориту, звертаючись також і до літографії й до офорту.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Жінки» (1963), «У шелесті верб» (1965), «Полтавські дівчата» (1966), «Заполяр’я» (1967), «Оберігачі» (1968), «Архітектурні пам’ятки Чернігівщини» (1970), «По Південному Уралу» (1973), «Архітектурні комплекси України» (1980), «Спогади про старий Київ» (1987–90), «Київські адреси М. Булгакова» (1997).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
