Бокаріус Микола Миколайович
БОКА́РІУС Микола Миколайович (28. 06 (10. 07). 1899, Харків — 02. 11. 1966, там само) — судовий медик, криміналіст. Син М. Бокаріуса. Професор (1931). Закін. Харків. мед. інститут (1924), де працював асист. каф. суд. медицини, а також у Харків. НДІ суд. експертиз: зав. секцій ідентифікації, суд.-біол. досліджень, заст. дир., дир. (1931–46). Від 1946 — на каф. суд. медицини Харків. мед. інституту, згодом завідувач кафедри, проректор інституту. Очолював Харків. обл. бюро суд.-мед. експертизи. Був гол. суд.-мед. експертом України. Досліджував проблеми суд. медицини, експертизи, криміналістики.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Роль випадкових речових доказів у практиці слідства і дізнання. Х., 1927; Питання криміналістики та науково-судової експертизи. Х., 1931; Нове в методиці судово-медичних і криміналістичних досліджень. Х., 1936; Лекції із судової медицини: Посіб. Ч. 1–2. 1937.
Рекомендована література
- ХХV років роботи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса. Х., 1948.