КОРЖИ́НСЬКИЙ Дмитро Сергі­йович (Коржинс­­кий Дмитрий Сергеевич; 01(13). 09. 1899, Санкт-Пе­тербург — 16. 12. 1985, Москва) — російський геолог, петро­граф. Син С. Коржин­­ського. Доктор геолого-мінералогічних наук (1938), професор (1940), академік Академії наук СРСР (1953). Герой Соціалістичної Праці (1969). Сталінська (1946) і Ленінська (1958) премії. Премія імені О. Кар­­пінського Академії наук СРСР (1949). Золота медаль імені В. Вернадського (1972). Державні нагороди СРСР. Учасник воєн­них дій 1918–20. Закінчив Ленін­градський гірничий ін­ститут (нині Санкт-Пе­тербург, 1926). Працював 1925–31 у Геолкомі; 1931–37 — у Всесоюзному науково-дослідному геологічному ін­ституті (обидва — Ленін­град): 1932–37 — завідувач пет­­ро­графічної секції; водночас 1929–40 — викладач, професор Ленін­градського гірничого ін­ституту; 1937–56 — в Ін­ституті геологічних наук Академії наук СРСР; 1956–83 — завідувач від­ділу метасоматозу та метаморфізму Ін­ституту геології рудних родовищ, петро­графії, мінералогії та геохімії Академії наук СРСР (обидва — Москва); 1969–79 — директор-організатор Ін­ституту екс­периментальної мінералогії Академії наук СРСР (м. Черноголовка Московської обл.). Голова Національного комітету геологів СРСР (від 1969), віце-президент Мінералогічного товариства СРСР (від 1964). Був членом низки зарубіжних наукових товариств і академій. Роз­робив основи фізико-хімічної теорії процесів мінерало­утворе­н­ня; висунув теорію біметасоматичних і контактово-інфільтраційних скарно­­­утворе­н­ня та кислотно-основної гідротермальної еволюції роз­чинів; об­ґрунтував принцип кислотно-основної взаємодії при кри­сталізації роз­плавів. Ви­вчав геологію родовищ корисних копалин Казах­стану, Сибіру, Середньої Азії та України, зокрема Криворізького залізорудного басейну («Про­блемы из­­уче­­ния Кривого Рога и Курской магнитной аномалии» // «ГЖ», 1954, т. 14, вып. 4; «По во­просу геологии Криворожского железорудного бас­сейна» // «Геоло­­гия и генезис руд Криворожс­­кого железорудного бас­сейна», К., 1955; «Совещание по геологии и генезису руд Криворож­­ского железорудного бас­сейна» // «Известия АН СССР», сер. геол., 1955, № 1; «Связь богатых руд Кривого Рога с процес­сами коры выветривания» // «Кора вы­­ветривания», 1956, вып. 2; «Кис­­лотность — щелочность при маг­­матических процес­сах» // «Гра­­нитогнейсы», К., 1960). На честь К. мінерал класу боритів, від­критий 1963, на­званий кор­­жин­­ськітом. 1993 засновано премію імені К. за найкращі праці в галузі фізико-хімічної петрології.