КОРЖИ́НСЬКИЙ Сергій Іванович (Коржинский Сергей Иванович; 26. 08(07. 09). 1861, м. Астрахань, Росія — 18. 11(01. 12). 1900, Санкт-Пе­тер­­бург) — російський геоботанік, фахівець у галузі вино­градарства. Батько Д. КоржинськогоСанкт-Петербургької Академії наук (1897). Закінчив Казанський університет (Росія, 1885), залишений на кафедрі ботаніки для під­готовки до професорського зва­н­ня. Під час на­вча­н­ня обраний членом Казанського товариства природодослідників і отримав право само­стійно здійснювати екс­педиції. Працював 1888–92 екс­т­­раорди­­нарний професор, завідувач кафедри бо­­таніки Томського університету (Росія); 1892–99 — головний ботанік Санкт-Петербургького ботанічного саду; водночас — директор Бо­­танічного музею Санкт-Петербургької Академії наук, від 1898 — професор Вищих жіночих курсів. Здійснив низку екс­педи­­цій у Закарпатську обл., на Алтай, Памір, у Крим та ін., а також від­відав Волинь і Поді­л­ля. Зібрав значний гербарій (близько 35 тисяч аркушів зберігаються в Ботанічному ін­ституті Російської академії наук). Зробив вагомий внесок у становле­н­ня фітоценології. Незалежно від Г. де Фриза за­пропонував мутаційну теорію еволюції (т. зв. теорія гетерогенезису), проти­ставивши її дарвінізму. У межах теорії об­ґрунтував понят­­тя чистих (чистий вид) і змішаних (гібридна форма) ліній, а та­­кож спадкові (гетероген­ні варіації) і не­спадкові (модифікації) змін. Один з основоположників гео­графічно-морфологічного методу в систематиці рослин, за­пропонував поня­т­тя раси рослин. Започаткував ви­да­н­ня «Критического гербария рус­ской флоры» (1898). Укладач книги «Ампело­графия Кры­­ма. Опи­­сание сортов вино­града, раз­­водимых в Крыму» (Санкт-Петербургьк, 1904; 1910–11), що стала теоретичною основою селекції виногра­­ду. Роз­робив методику опи­­су сортів і теорію походже­н­ня куль­­турних сортів вино­граду. Імʼям К. на­звано 1 рід і 45 видів рослин.