Бровченко Іван Кузьмич
БРО́ВЧЕНКО Іван Кузьмич (08(20). 09. 1898, м. Прилуки, нині Черніг. обл. — 13. 07. 1971, м. Ніжин Черніг. обл.) — артист, режисер. Чоловік М. Бровченко. Заслужений артист УРСР (1957). Навч. у Муз.-драм. інституті у Києві, Моск. театр. інституті (1936– 37). Від 1918 — у Прилуц. самодіял. (згодом — профес.) драм. театрі (кер. — І. Ярошенко, Є. Базилевич, П. Хмара). 1920–21 організував армій. театр у Києві (в репертуарі — «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка та ін.). Разом із П. Хмарою організував Молодий укр. театр у Прилуках, а також театр. студію (1923–25), на базі якої створено робіт.-селян. театр (1926– 30). У 1930–34 — реж. і актор Донбас. театру ім. 13-річчя Жовтня. Після його ліквідації працював у Вінн. театрі ім. М. Островського (1934–36), у Херсон. театрі (1936–38); худож. кер. і актор Прилуц. драм. театру ім. 15-річчя ВЛКСМ (1938–41); від 1941 — гол. реж. і актор об’єдн. Прилуц., Ніжин., а потім Микол. театрів у Новосибір. обл.; 1944–60 — реж. і актор Ніжин. драм. театру ім. М. Коцюбинського, Прилуц. драм. ім. 15-річчя ВЛКСМ, Закарп., Дубнів. театрів. Від 1960 — керівник Ніжин. нар. самодіял. театру. Автор 5-ти п’єс і 10-ти одноактівок. На будинку, де мешкало подружжя Б., відкрито меморіальну дошку (2009).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Микола, Петро, Возний, Виборний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Назар («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Годун («Розлом» Б. Лавреньова), Гриць, Іван («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Платон («Платон Кречет» О. Корнійчука), Голохвастий, Антон Квітка («За двома зайцями», «Талан» М. Старицького), Василь («Лимерівна» Панаса Мирного), Гнат, Панас («Безталанна», «Наймичка» І. Карпенка-Карого), Яшка («Весілля в Малинівці» О. Рябова), Терень, Дудар («Дівчата нашої країни», «Диктатура» І. Микитенка), Лукаш («Лісова пісня» Лесі Українки), Микола («Украдене щастя» І. Франка).
Рекомендована література
- Фесенко Т. Ювілей режисера // Соц. культура. 1968. № 12;
- Самойленко Г. Ніжинський драматичний театр ім. М. М. Коцюбинського. Ніжин, 1996.
Завантажити статтю
Людина 
