Бродин Михайло Семенович

БРО́ДИН Михайло Семенович (30. 09. 1931, с. Сівка-Войнилівська, нині Калуського р-ну Івано-Франківської обл. — 08. 11. 2024, Київ) — фізик. Брат І. Бродина. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1968), академік НАНУ (1982). Дійсний член НТШ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Ленінська премія (1966), Державна премії СРСР (1982), УРСР (1974) та України (1994) в галузі науки і техніки, премія імені К. Синельникова НАНУ (1997), медаль імені С. Вавилова (2000). Державні нагороди СРСР. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1999, 2008, 2012). Закінчив Львівський університет (1953). Відтоді працював в Інституті фізики НАНУ (Київ): 1965–2018 — засновник і завідувач відділу нелінійної оптики, від 1987 — директор, від 2006 — почесний директор. Водночас 1988–99 — академік-секретар Відділення фізики й астрономії НАНУ. Наукова діяльність у галузі оптики і спектроскопії неметалевих кристалів, нелінійної кристалооптики та оптичної квантової електроніки напівпровідників. Експериментально виявив низькотемпературні особливості поглинання та заломлення світла в ділянці екситонних смуг молекулярних та напівпровідникових кристалів (1956–64). Разом з А. Прихотько та М. Соскіним уперше експериментально виявив порушення інтегральних дисперсійних співвідношень Крамерса–Кронінґа в ділянці екситонних резонансів (1959). Спільно з С. Пекарем встановив важливість ефектів просторової дисперсії в кристалах з екситонним поглинанням (1963). Створив лазери на основі змішаних однорідних напівпровідників А₂В₆ у разі їх двофотонного збудження з перебудовою частоти генерації у видимій та ближній ультрафіолетових ділянках; встановив фізичну природу нелінійної зміни показника їх заломлення.

Рекомендована література

1. Михайло Семенович Бродин: Біобібліографія вчених України. К., 2001;
   Google Scholar Internet
2. Негрійко А. М. Вони відкривали лазерну епоху (До 90-річчя академіка НАН України М. С. Бродина) // Вісн. НАНУ. 2021. № 9.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю