Прихотько Антоніна Федорівна

Визначення і загальна характеристика

ПРИХО́ТЬКО Антоніна Федорівна (13. 04. 1906, м. Пʼятигорськ, нині Ставропольського краю, РФ — 29. 09. 1995, Київ) — фахівець у галузі фізики неметалевих кри­сталів. Дружина О. Лейпунського, сестра Г. Прихотька, баба Ю. Рєзнікова. Доктор фізико-математичних наук (1943), професор (1952), академік АН УРСР (1964). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Ленінська премія (1966), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Герой Соціалістичної Праці (1976). Державні нагороди СРСР. Закінчила Ленін­градський політехнічний ін­ститут (нині Санкт-Петербург, 1929). Працювала 1929—30 у Ленін­градському фізико-технічному ін­ституті АН СРСР; 1930—41 — у Харківському фізико-технічному ін­ституті АН УРСР; 1941—44 — в Ін­ституті фізичної хімії АН УРСР (на евакуації, м. Уфа, РФ); 1944—88 — завідувач від­ділу фізики кри­сталів, водночас 1962—65 — за­ступник директора, 1965—70 — директор, від 1988 — радник при дирекції Ін­ституту фізики НАНУ (Київ). Засновниця наукової школи, до якої належать В. Єременко, М. Бродин, М. Шпак, В. Броуде, М. Соскін та ін. Основні наукові дослідже­н­ня були присвячені низькотемпературній спектро­скопії твердого тіла й оптиці молекулярних кри­сталів. Виявила дис­кретну структуру в спектрах молекулярних кри­сталів (разом з І. Обреїмовим). Екс­периментально встановила та дослідила колектив непо­глина­н­ня світла в молекулярних кри­сталах, що довело існува­н­ня екситонів, раніше теоретично перед­бачені Я. Френкелем. Створила (разом з О. Давидовим) новий науковий напрям — фізика екситон­них станів молекулярних кри­сталів. Виконані нею дослідже­н­ня кріокри­сталів при­звели до від­кри­т­тя бі- і поліекситонів. Роз­робила низку методик вирощува­н­ня надтонких кри­сталів органічних сполук, придатних для низькотемпературних спектральних досліджень. Заснувала в Ін­ституті фізики НАНУ спектральну лабораторію, що стала найбільшим у світі центром низькотемпературної спектро­скопії неметалевих кри­сталів. 1965 організувала Всесоюзний семінар «Екситони в кри­сталах», що збирався щорічно до 1987. У 1998 на будівлі Ін­ституту фізики НАНУ встановлено меморіальну дошку П. 2000 Президією НАНУ засновано премію її імені.

Пр.: Дис­персия кри­стал­лов антрацена в видимой области спектра // Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1948. Т. 18, вып. 15 (спів­авт.); Электрон­ные и колыбательные уровни кри­стал­ла и молекулы нафталина // Там само. 1949. Т. 19, вып. 5; Спектральные и оптические ис­следования молекулярных кри­стал­лов // Тр. Ин-та физики АН УССР. 1955. Вып. 6; О некоторых особен­ностях дис­персии сильно поглощающих кри­стал­лов // Оптика и спектро­скопия. 1959. Т. 7, вып. 2 (спів­авт.); О возможности получения индуцирован­ного излучения в системах с электрон­но-колебательными уровнями // Физика твердого тела. 1962. Т. 4, вып. 10 (спів­авт.); Спектры поглощения молекулярных кри­стал­лов. Бензол и некоторые его гомологи. К., 1965 (спів­авт.); Спектры поглощения молекулярных кри­стал­лов. Полизамещен­ные бензола. К., 1972 (спів­авт.); Элементарные возбуждения а-кислорода // Физика низких температур. 1975. Т. 7, № 11 (спів­авт.); Экситоны в молекулярных кри­стал­лах. К., 1973 (спів­авт.); Криокри­стал­лы. К., 1983 (спів­авт.).

Літ.: Шпак М. Т., Курик М. В. Антонина Федоровна Прихотько (к семидесятилетию со дня рождения) // Успехи физических наук. 1976. Т. 119, вып. 4; Спогади про Антоніну Федорівну Прихотько. До 100-річчя від дня народже­н­ня. К., 2006; Храмов Ю. О. Антоніна Федорівна Прихотько (до 100-річчя до дня народже­н­ня) // Наука та науко­знавство. 2006. № 2; Бродин М., Соскін М., Клімушева Г. Славетні імена науки України: До 110-річчя від дня народже­н­ня Антоніни Федорівни Прихотько // Світо­гляд. 2016. № 3.

М. С. Бродин, В. С. Манжара

Завантажити статтю