Прихотько Антоніна Федорівна
ПРИХО́ТЬКО Антоніна Федорівна (13. 04. 1906, м. П’ятигорськ, нині Ставропольського краю, РФ — 29. 09. 1995, Київ) — фахівець у галузі фізики неметалевих кристалів. Дружина О. Лейпунського, сестра Г. Прихотька, баба Ю. Рєзнікова. Доктор фізико-математичних наук (1943), професор (1952), академік АН УРСР (1964). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Ленінська премія (1966), Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Герой Соціалістичної Праці (1976). Державні нагороди СРСР. Закінчила Ленінградський політехнічний інститут (нині Санкт-Петербург, 1929). Працювала 1929–30 у Ленінградському фізико-технічному інституті АН СРСР; 1930–41 — у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР; 1941–44 — в Інституті фізичної хімії АН УРСР (на евакуації, м. Уфа, РФ); 1944–88 — завідувач відділу фізики кристалів, водночас 1962–65 — заступник директора, 1965–70 — директор, від 1988 — радник при дирекції Інституту фізики НАНУ (Київ). Засновниця наукової школи, до якої належать В. Єременко, М. Бродин, М. Шпак, В. Броуде, М. Соскін та ін. Основні наукові дослідження були присвячені низькотемпературній спектроскопії твердого тіла й оптиці молекулярних кристалів. Виявила дискретну структуру в спектрах молекулярних кристалів (разом з І. Обреїмовим). Експериментально встановила та дослідила колектив непоглинання світла в молекулярних кристалах, що довело існування екситонів, раніше теоретично передбачені Я. Френкелем. Створила (разом з О. Давидовим) новий науковий напрям — фізика екситонних станів молекулярних кристалів. Виконані нею дослідження кріокристалів призвели до відкриття бі- і поліекситонів. Розробила низку методик вирощування надтонких кристалів органічних сполук, придатних для низькотемпературних спектральних досліджень. Заснувала в Інституті фізики НАНУ спектральну лабораторію, що стала найбільшим у світі центром низькотемпературної спектроскопії неметалевих кристалів. 1965 організувала Всесоюзний семінар «Екситони в кристалах», що збирався щорічно до 1987. У 1998 на будівлі Інституту фізики НАНУ встановлено меморіальну дошку П. 2000 Президією НАНУ засновано премію її імені.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Дисперсия кристаллов антрацена в видимой области спектра // Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1948. Т. 18, вып. 15 (співавт.); Электронные и колыбательные уровни кристалла и молекулы нафталина // Там само. 1949. Т. 19, вып. 5; Спектральные и оптические исследования молекулярных кристаллов // Тр. Ин-та физики АН УССР. 1955. Вып. 6; О некоторых особенностях дисперсии сильно поглощающих кристаллов // Оптика и спектроскопия. 1959. Т. 7, вып. 2 (співавт.); О возможности получения индуцированного излучения в системах с электронно-колебательными уровнями // Физика твердого тела. 1962. Т. 4, вып. 10 (співавт.); Спектры поглощения молекулярных кристаллов. Бензол и некоторые его гомологи. К., 1965 (співавт.); Спектры поглощения молекулярных кристаллов. Полизамещенные бензола. К., 1972 (співавт.); Элементарные возбуждения а-кислорода // Физика низких температур. 1975. Т. 7, № 11 (співавт.); Экситоны в молекулярных кристаллах. К., 1973 (співавт.); Криокристаллы. К., 1983 (співавт.).
Рекомендована література
- Шпак М. Т., Курик М. В. Антонина Федоровна Прихотько (к семидесятилетию со дня рождения) // Успехи физических наук. 1976. Т. 119, вып. 4;
- Спогади про Антоніну Федорівну Прихотько. До 100-річчя від дня народження. К., 2006;
- Храмов Ю. О. Антоніна Федорівна Прихотько (до 100-річчя до дня народження) // Наука та наукознавство. 2006. № 2;
- Бродин М., Соскін М., Клімушева Г. Славетні імена науки України: До 110-річчя від дня народження Антоніни Федорівни Прихотько // Світогляд. 2016. № 3.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
