ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Брусилів

БРУСИ́ЛІВ  — селище міського типу Житомирської області, райцентр. Знаходиться на р. Здвиж (бас. Дніпра), за 80 км на Сх. від обл. центру та за 28 км від залізнич. ст. Скопище. Площа 16,5 км2. Насел. 5444 особи (2001, складає 167,1 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, поляки. Кількість населення збільшилася за рахунок переселенців із чорнобил. зони відчуження. Має автобусне сполучення з Києвом, Житомиром, Фастовом. Вперше з назвою Здвиженськ згадується в Іпатіїв. літописі 1097 та 1150, хоча засноване значно раніше. Назва Б. вперше датується 1543 за часів Литовсько-Руської держави. В період Київ. Русі Б. був «градом» з укріпленим «дитинцем», пізніше став значним містом з розвин. ремеслом і торгівлею, якому 1585 було надане Маґдебур. право. Протестом проти соц.-екон. гніту польс. шляхти була участь населення у повстаннях К. Косинського та С. Наливайка. Підчас визв. війни під проводом Б. Хмельницького Б. був сотенним містечком Паволоц. полку. За Андрусів. перемир’ям 1667 Б. залишився під владою Польщі, жителі за часів Коліївщини вступали до загонів І. Бондаренка. За часів володіння Б. Чацьким був збудов. кам’яний замок, 1787 — костел, при якому існувала школа, а пізніше засн. Кляштор ордену капуцинів. Після 2-го поділу Польщі Б. було приєднано до Росії, 1797 він став повіт. центром Радомишл. пов. Київ. губ. У серпні 1918 відбулося Брусилів. збройне повстання проти австро-нім. військ. На поч. 20 ст. в Б. налічувалося бл. 14 тис. жит. Згодом Б. почав занепадати і з м-ка перетворився на село. Великих матер. збитків і люд. жертв зазнав під час 2-ї світової війни. Від 1979 — смт. Нині тут працюють хліб. та молоч. заводи. У с-щі — 2 заг.-осв. шк., дитсадок, рай. поліклініка, рай. лікарня, рай. Будинок культури, дит. муз. шк., 2 б-ки, центр юнац. творчості «Мрія», ДЮСШ, істор.-краєзнавчий музей. Функціонують відділ. 3-х банків. Є реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, церкви християн віри євангельської, незалеж. християн віри євангельської «Блага вість». Пам’ятки архітектури - городище в центрі Б. (11–12 ст.), 2 могили на пн.-сх. околиці (12–13 ст.), замчище (14 ст.), залишки костелу і Кляштору ордену капуцинів (1787). У 1997 встановлено погруддя Т. Шевченка. Видат. уродженцями Б. є І. Огієнко — вчений, громад. та церк. діяч, Б. Город та Є. Червонюк — нар. арт. України.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
3
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
36346
Вплив статті на популяризацію знань:
148
Бібліографічний опис:

Брусилів / А. К. Нечипоренко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-36346.

Brusyliv / A. K. Nechyporenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2004, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-36346.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору