Брусилів
БРУСИ́ЛІВ — селище міського типу Житомирської області, райцентр. Знаходиться на р. Здвиж (бас. Дніпра), за 80 км на Сх. від обл. центру та за 28 км від залізнич. ст. Скопище. Площа 16,5 км2. Насел. 5444 особи (2001, складає 167,1 % до 1989), переважно українці, проживають також росіяни, поляки. Кількість населення збільшилася за рахунок переселенців із чорнобил. зони відчуження. Має автобусне сполучення з Києвом, Житомиром, Фастовом. Вперше з назвою Здвиженськ згадується в Іпатіїв. літописі 1097 та 1150, хоча засноване значно раніше. Назва Б. вперше датується 1543 за часів Литовсько-Руської держави. В період Київ. Русі Б. був «градом» з укріпленим «дитинцем», пізніше став значним містом з розвин. ремеслом і торгівлею, якому 1585 було надане Маґдебур. право. Протестом проти соц.-екон. гніту польс. шляхти була участь населення у повстаннях К. Косинського та С. Наливайка. Підчас визв. війни під проводом Б. Хмельницького Б. був сотенним містечком Паволоц. полку. За Андрусів. перемир’ям 1667 Б. залишився під владою Польщі, жителі за часів Коліївщини вступали до загонів І. Бондаренка. За часів володіння Б. Чацьким був збудов. кам’яний замок, 1787 — костел, при якому існувала школа, а пізніше засн. Кляштор ордену капуцинів. Після 2-го поділу Польщі Б. було приєднано до Росії, 1797 він став повіт. центром Радомишл. пов. Київ. губ. У серпні 1918 відбулося Брусилів. збройне повстання проти австро-нім. військ. На поч. 20 ст. в Б. налічувалося бл. 14 тис. жит. Згодом Б. почав занепадати і з м-ка перетворився на село. Великих матер. збитків і люд. жертв зазнав під час 2-ї світової війни. Від 1979 — смт. Нині тут працюють хліб. та молоч. заводи. У с-щі — 2 заг.-осв. шк., дитсадок, рай. поліклініка, рай. лікарня, рай. Будинок культури, дит. муз. шк., 2 б-ки, центр юнац. творчості «Мрія», ДЮСШ, істор.-краєзнавчий музей. Функціонують відділ. 3-х банків. Є реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ, церкви християн віри євангельської, незалеж. християн віри євангельської «Блага вість». Пам’ятки архітектури - городище в центрі Б. (11–12 ст.), 2 могили на пн.-сх. околиці (12–13 ст.), замчище (14 ст.), залишки костелу і Кляштору ордену капуцинів (1787). У 1997 встановлено погруддя Т. Шевченка. Видат. уродженцями Б. є І. Огієнко — вчений, громад. та церк. діяч, Б. Город та Є. Червонюк — нар. арт. України.
Фотоілюстрації
