Брюнчугін Євген Васильович

БРЮНЧУ́ГІН Євген Васильович (02(14). 03. 1899, м. Меленки, нині Іванов. обл., РФ — 30. 11. 1981, Київ) — кінорежисер. Член СКінУ (1959). Навч. в Ленінгр. інституті історії мистецтв, закін. сценарні курси ленінгр. студії «Союзкіно» (1930). Працював там реж.-монтажистом (1931–36), асист. і реж.; від 1950 — на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Як другий реж. працював над створенням фільмів: «У далекому плаванні» (1945), «В мирні дні» (1950), «Максимко» (1952; усі — реж. В. Браун), реж.-постановник худож. фільмів: «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (1953, у співавт. з Ю. Тимошенком, Ю. Березіним), «“Богатир” іде в Марто» (1954, у співавт. з С. Навроцьким), «Коли співають солов’ї» (1956), «Сашко» (1958), «Морська чайка» (1961, співавт. сценарію разом з Ю. Збанацьким), «Серед добрих людей» (1962, у співавт. з А. Буковським); д/ф «Радянське Чорномор’я» (1949, співавт.), «Курорти Карпат» (1951), «Народні таланти» (1952, співавт.).

Завантажити статтю