Брюсов Валерій Якович

БРЮ́СОВ Валерій Якович (Брюсов Валерий Яковлевич; 01(13). 12. 1873, Москва — 09. 10. 1924, там само) — російський поет. Брат О. Брюсова. Закін. Моск. університет (1899). Вірші почав писати від 1881. У колектив. зб. «Рус­ские символисты» (1894), складеній гол. чином із віршів Б., та зб. «Chefs dʼoeuvre» («Шедеври», 1895), «Me eum esse» («Це — я», 1897) від­чувається значний впли в зх.-європ. поетів-символістів. Ранні твори прикметні пошуками нових форм у поезії. 1896, 1898 та 1899 бував у Криму, цим по­їздкам присвятив цикл віршів «Картинки Крыма» (1899). Зб. «Tertia vigilia» («Третя сторожа», 1900), «Urbi et Orbi» («Місту і світу», 1903) стали свідче­н­ням творчої зрілості Б., принесли йому славу найви­значнішого рос. поета-символіста. Б. звертався до урбаністич. теми («Каменщик», «Работа»), до історії, міфол. сюжетів та образів. Зб. «Στέϕανοζ» («Вінок», 1906) стала найпомітнішим явищем дореволюц. лірики Б. 1904–09 редагував ж. «Весы». Під впливом рев. подій 1905 і в на­ступні роки у творчості Б. звучать соц. мотиви, спів­чу­т­тя визв. рухові, ствердже­н­ня ідеалів свободи, братерства, уславле­н­ня людини-творця («К близким», «Хвала человеку»). Революцію спри­ймав як руйнівну силу. У зб. «Все напевы» (1909), «Зеркало теней» (1912), «Семь цветов радуги» (1916) виявились неокласичні тенденції, прагне­н­ня до філос. осмисле­н­ня життя. Б. є автором оповідань та істор. романів «Огнен­ный ангел» (1907), «Алтарь победы» (1911–12), «Юпитер повержен­ный» (незакінч., опубл. 1934). Ви­ступав також як критик і теоретик літ-ри («О искус­стве», «Ключи тайн», більш як 80 статей про творчість О. Пушкіна), як автор праць з теорії віршува­н­ня («О рус­ском стихосложении», «О рифме»). Пере­кладав з італ., франц., нім., англ, поезії. Після більшов. пере­вороту 1917 прилучився до роз­будови нової культури. Політ. темам присвяч. багато віршів Б. у зб. «Последние мечты» (1920), «Миг», «Дали» (обидві — 1922), «Меа» («Спеши», 1924). У двох остан. зб. є цікаві зразки наук. поезії: «Мир электрона», «Мир N-измерений», «Принцип относительности». Усі твори опубл. у Москві. Б. цікавився укр. літ-рою, пере­кладав твори Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Самійленка, О. Маковея. 1916–17 спільно з М. Горьким готував для видавництва «Парус» збірку творів укр. письмен­ників. Окремі твори Б. українською мовою пере­клали М. Зеров, М. Рильський, О. Новицький, Д. Павличко, Б. Олійник, Р. Лубківський, І. Драч. Його творчість досліджували О. Білецький, Ю. Івакін, Г. Кочур, А. Кулинич, Б. Сивоволов та ін.

Завантажити статтю