КОРИ́СЛИВА ЗЛОЧИ́Н­НІСТЬ — різнорідні злочин­ні дія­н­ня, для яких характерна спільна ознака — корислива мотивація злочин­ної діяльності. До них зараховують: корисливі злочини проти власності, які поділяють на корисливі посяга­н­ня, повʼязані з роз­кра­да­н­ням та вимага­н­ням майна (грабіж, крадіжка, роз­бій, шахрайство, вимага­н­ня, при­власне­н­ня, роз­трата майна або заволоді­н­ня ним шляхом зло­вжива­н­ня службовим становищем), та корисливі посяга­н­ня на влас­ність за від­сутності ознак роз­кра­да­н­ня (заподія­н­ня майнової шко­ди шляхом обману або зло­вжива­н­ня довірʼям, незакон­не при­власне­н­ня особою зна­йденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї); корисливі посадові злочини (прийня­т­тя про­позиції, обіцянки або одержа­н­ня неправомірної вигоди службовою особою, зло­вжива­н­ня владою або службовим становищем та ін.); корисливі господарські злочини (зокрема ухиле­н­ня від сплати податків та зборів, шахрайство з фінансовими ресурсами); інші корис­ливі злочини (проти особи — умисне вбивство, вчинене з ко­рисливих мотивів; проти правосу­д­дя — притягне­н­ня з корис­ливих мотивів заві­домо невин­ного до кримінальної від­повід­альності тощо). Найнебезпечнішу групу корисливих посягань становлять корисливо-насильницькі злочини. Загалом будь-який умисний злочин може мати корисливу мотивацію, а отже, бути ко­рисливим. В одних випадках у законі спеціально наголошено на корисливому характері того чи іншого виду злочину (у низці статей Кримінального кодексу України йдеться про корисливий мотив, корисливі спонука­н­ня, корисливу зацікавленість), в іншому — ні, оскільки корисливий характер певних злочинів апріорі зумовлений їхньою природою (на­приклад, крадіжка, грабіж, роз­бій, вимага­н­ня). Корисливий мотив може бути кон­структивною чи кваліфікуючою ознакою складу злочину. До ухвале­н­ня Кримінального кодексу України 2001 вчине­н­ня злочину з корисливих мотивів ви­знавалося об­ставиною, що обтяжує від­повід­альність (покара­н­ня). К. з. — найпоширеніший вид злочинності, що значно пере­важає всі інші її види. Крадіжки, грабежі, роз­бої, шахрайства, ви­мага­н­ня, при­власне­н­ня, роз­тра­та майна або заволоді­н­ня ним шляхом зло­вжива­н­ня службовим ста­новищем у загальній масі злочин­них про­явів традиційно становлять 55–60 %. Від 1991 їхня кількість по­­стійно зро­стає значною мірою за рахунок зро­ста­н­ня кількості ко­рисливо-насильницьких злочинів та корисливих злочинів, вчинених у складі груп, зокрема й організованих. Корислива мотивація є під­ґрунтям організованої злочин­ності. Нині зро­стає кількість убивств, учинених з корисливих мотивів, включаючи злочини за попередньою змовою гру­пою осіб, організованою групою, на замовле­н­ня. Окремі види К. з. характеризуються над­звичайно високою латентністю, у звʼяз­ку з чим офіційна статистика не від­­ображає реального стану їхнього пошире­н­ня. Це стосується хабарництва — основної складової корупції. За даними офіційної статистики, його частка у загальній структурі злочин­ності не пере­вищує 0,3–0,4 %. Разом з тим, за результатами кримінологічних досліджень встановлено, що право­охорон­ні ор­гани викривають усього 0,5–1 % вчиненого хабарництва.