Корислива злочинність

КОРИ́СЛИВА ЗЛОЧИ́ННІСТЬ  — різнорідні злочинні діяння, для яких характерна спільна ознака — корислива мотивація злочинної діяльності. До них зараховують: корисливі злочини проти власності, які поділяють на корисливі посягання, пов’язані з розкраданням та вимаганням майна (грабіж, крадіжка, розбій, шахрайство, вимагання, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання служб. становищем), та корисливі посягання на влас­ність за відсутності ознак розкрадання (заподіяння майн. шко­ди шляхом обману або зловживання довір’ям, незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї); корисливі посад. злочини (прийняття про­позиції, обіцянки або одержання неправомір. вигоди служб. особою, зловживання владою або служб. становищем та ін.); корисливі господарські злочини (зокрема ухилення від сплати податків та зборів, шахрайство з фінанс. ресурсами); ін. корис­ливі злочини (проти особи — умисне вбивство, вчинене з ко­рисливих мотивів; проти правосуддя — притягнення з корис­ливих мотивів завідомо невинного до кримінал. відповідальності тощо). Найнебезпечнішу групу корисливих посягань становлять корисливо-насильницькі злочини. Загалом будь-який умисний злочин може мати корисливу мотивацію, а отже, бути ко­рисливим. В одних випадках у законі спеціально наголошено на корисливому характері того чи ін. виду злочину (у низці статей Кримінал. кодексу України йдеться про корисливий мотив, корисливі спонукання, корисливу зацікавленість), в ін. — ні, оскільки корисливий характер певних злочинів апріорі зумовлений їхньою природою (напр., крадіжка, грабіж, розбій, вимагання). Корисливий мотив може бути конструктив. чи кваліфікуючою ознакою складу злочину. До ухвалення Кримінал. кодексу України 2001 вчинення злочину з корисливих мотивів визнавалося обставиною, що обтяжує відповідальність (покарання). К. з. — найпоширеніший вид злочинності, що значно переважає всі ін. її види. Крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства, ви­магання, привласнення, розтра­та майна або заволодіння ним шляхом зловживання служб. ста­новищем у заг. масі злочин. про­явів традиційно становлять 55–60 %. Від 1991 їхня кількість по­стійно зростає знач. мірою за рахунок зростання кількості ко­рисливо-насильниц. злочинів та корисливих злочинів, вчинених у складі груп, зокрема й організованих. Корислива мотивація є підґрунтям організов. злочинності. Нині зростає кількість убивств, учинених з корисливих мотивів, включаючи злочини за поперед. змовою гру­пою осіб, організов. групою, на замовлення. Окремі види К. з. характеризуються надзвичайно високою латентністю, у зв’яз­ку з чим офіц. статистика не від­ображає реал. стану їхнього поширення. Це стосується хабарництва — осн. складової корупції. За даними офіц. статистики, його частка у заг. структурі злочинності не перевищує 0,3–0,4 %. Разом з тим, за результатами кримінол. дослідж. вста­новлено, що правоохоронні ор­гани викривають усього 0,5–1 % вчиненого хабарництва.

Рекомендована література

1. Зелінський А. Ф., Коржансь­кий М. Й. Корислива злочинна діяльність. К., 1998.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю