Бугаєв Борис Павлович
БУГА́ЄВ Борис Павлович (29. 07. 1923, с. Маньківка, нині смт Черкас. обл.) — радянський державний діяч, головний маршал авіації (1977). Герой Соц. Праці (1966, 1983). Державна премія СРСР (1972), Ленін. премія (1980). Депутат ВР СРСР (1970–89). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. школу Вищої льотної підготовки Цивіл. повітр. флоту (1948) та Вище училище цивіл. авіації (1966). Від 1942 — пілот–інструктор Актюбин. авіац. школи. Від 1943 - пілот, командир ланки у 215-му авіазагоні, що виконував льотні завдання Центр. штабу партизан, руху України. Від 1948 — командир корабля, пілот-інструктор, 1957–66 — командир окремого авіац. загону аеропорту Внуково (Москва). Брав участь у освоєнні реактив. авіац. техніки. Від 1966 — заступник міністра, від 1967 — 1-й заст. міністра, 1970–87 — міністр цивіл. авіації СРСР, 1987–90 — чл. Групи ген. інспекторів МО СРСР. Від 1990 — у відставці, мешкає у Москві. У Маньківці встановлено погруддя Б.
Рекомендована література
- Трошин А. М. Министр Бугаев, шрихи к портрету: События, факты, размышления. Москва, 2003.