Будівельних конструкцій промисловість

Визначення і загальна характеристика

БУДІВЕ́ЛЬНИХ КОНСТРУ́КЦІЙ ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — галузь будівельних матеріалів і виробів промисловості, яка спеціалізується на виготовлен­ні основних кон­структивних елементів будинків і споруд. Остан­німи роками простежується тенденція до зменше­н­ня кількості обʼєктів і рівня буд. виробництва в Україні. Це зумовлено різким під­вище­н­ням цін на енергоносії, що при­звело до зро­ста­н­ня цін на буд. матеріали, а за умов заг. екон. кризи в країні й неплато­спроможності потенцій. замовників — до зниже­н­ня попиту на буд. продукцію. Змінилася структура будівництва за видами домобудівництва: великопанельне будівництво становить 45 % заг. обсягу, місц. матеріали (цегла, легкі блоки, камінь, дерево й ін.) 35 %, монолітне і збірно-монолітне домобудівництво — 19 % заг. обсягу будівництва. Напрями наук.-тех. про­гресу в галузі буд. кон­струкцій і систем диктують випереджальний роз­виток за­стосува­н­ня кон­струкцій, що забезпечують різке зниже­н­ня маси будинків і скороче­н­ня транс­порт. витрат. Ця тенденція зумовлена необхідністю здійсне­н­ня гнучких проектів рекон­струкції під­приємств, що потребують викори­ста­н­ня легких збірно-роз­бір. кон­струкцій і виробів. В обсязі випуску бетон. і залізобетон. кон­струкцій частка легкобетон. кон­струкцій зро­стає до 75 %. Швидко роз­вивається виробництво надлегких стін із за­стосува­н­ням алюмінієвої, сталевої шкаралупи і здутих теплоізоляц. матеріалів. Збільшується обсяг за­стосува­н­ня несучих сталевих кон­струкцій із викори­ста­н­ням тонкостін. профілів, що дає змогу знизити металоємність на 6–8 %. Трубчасті профілі заощаджують 20 % сталі, а в разі виготовле­н­ня їх з високоміцної сталі — до 45 %. Швидко збільшується випуск легких кон­струкцій з алюмінієвих сплавів. Зро­стає частка енергоощадних кон­струкцій із ефектив. теплоізоляц. матеріалів, насамперед спінених пластмас. Огороджувал. кон­струкції забезпечують регулюва­н­ня спожива­н­ня енергії, викори­ста­н­ня тепла соняч. енергії, поліпше­н­ня теплоізоляції, зниже­н­ня від­ноше­н­ня площі вікон до площі під­лог до 15 %. У результаті комплекс. заходів щодо впровадже­н­ня ефектив. кон­структив. рішень від­повід­но до вимог нормат. документів економія енергії складає 40–45 %. Пер­спективним є за­стосува­н­ня кон­струкцій із викори­ста­н­ням вторин. ресурсів і від­ходів пром. виробництва. Такі матеріали за­стосовують у стінових панелях, кон­струкціях покрит­тів і пере­крит­тів, дорожніх, аеро­дром. і тротуар. плитках. Викори­ста­н­ня від­ходів роз­ширює сировин­ну базу й, вирішуючи екол. про­блему, забезпечує зниже­н­ня витрат на виробництво кон­струкцій на 12– 20 %. Роз­вивається виготовле­н­ня кон­струкцій з матеріалів із за­даними й регульов. властивостями. До таких матеріалів належать: спец. види бетонів (високоміцний, дрібнозернистий, фібробетон, полімербетон); буд. пластмаси, полімери; особливі сорти і види сталей, легкі алюмінієві сплави; клеєні деревʼяні кон­струкції для важкодо­ступ. р-нів і складних інж.-геол. умов. Осн. кон­струкц. матеріал — бетон із поліпшеними характеристиками: морозо- і корозійна стійкість, з міцністю на стиска­н­ня до 140 МПа і роз­тяга­н­ня до 70 МПа. Частіше за­стосовують бетони з викори­ста­н­ням полімер. зʼ­єд­нань, армованими волокнами, з новими видами домішок і при­скорювачів тверді­н­ня. Істотну економію матеріалів забезпечує впровадже­н­ня у практику будівництва тонкостін. просторових кон­струкцій. Про­гресивні й екон. кон­струкції збірних і моноліт. оболонок, складок, зводів ефективні і в пром., і в цивіл. буд-ві. Зокрема пере­хід від ліній. елементів покри­т­тя (ферм, балок) до просторових (типу панелей оболонок) дає змогу заощадити бл. 10 % арматур. сталі й 20 % бетону.

В галузі пром. будівництва роз­виваються кон­структивні системи повної заводської готовності і комплекс. по­стача­н­ня. Прикладом можуть бути будинки вироб. при­значе­н­ня з великих за роз­міром гнучких двовісно напружених пластин і твердих балок, що по­єд­нуються в один елемент і уможливлюють створе­н­ня кон­струкцій покрит­тів і утеплених стінових огороджень. Реалізовуються вироб. будинки з просвітами 12, 18 і 24 м, вис. від 3 до 12 м; елементи оболонок покрит­тів складчастого і коробчастого типів; захисні екрани стінових тришарових панелей. За­проваджуються системи швидкоспоруджуваних будинків і модулів зі збірного залізобетону з крановим устаткува­н­ням до 5 т, а також офісні двоповерхові будинки з мансардами із дрібних кон­струкцій на окремих стояках. Під час зведе­н­ня мобіл. будинків найпер­спективнішими є сталеві кон­струкції. Порівняно з каркасно-панел. будинками зі складал. залізобетону будинки типу «Канськ», «Орськ», «Молодечко» у 2–3 рази при­скорюють монтаж. Зі зниже­н­ням поверховості й пере­ходом до будівництва різних типів цивіл. будинків і кон­структив. систем рівень уніфікації архіт.-буд. частини знижується. Архіт.-буд. система житл. і громад. споруд повин­на мати кон­структивні елементи, взаємозамін­ні з елементами ін. архіт.-буд. систем від­повід­но до за­даного рівня уніфікації. Осн. принципи сучас. архіт.-буд. систем у галузі житл. будівництва: широкий (12 м і більше) крок несучих стін у панел., моноліт. і каркас. кон­струкціях; порожнин­ні залізобетон­ні плити пере­крит­тів і теплоефективні обгороджувальні кон­струкції, не вкладені у тверді рамки блоків-секцій; вільне по­єд­на­н­ня кон­структив. елементів різних архіт.-буд. систем; взаємозамін­ність осн. кон­структив. елементів панел. і каркас. систем. У великих містах масовими залишаються 9–10-поверхові будинки як найбільш економічні та комфортні. У житл. буд-ві за­стосовується пере­важно третє поколі­н­ня проектів житл. будинків з упорядженими квартирами на 1–5 кімнат. Із кон­структив. по­гляду серед великопанел. систем житл. будинків най­про­гресивнішими є системи зі зміщеним і широким кроком попереч. стін (6–7,2 м), із легкими шаруватими начіпними або самонесучими стінами. Пер­спективними є каркасні системи з плоскими збірно-моноліт. пере­кри­т­тями, в яких колони і плити виконуються зі збір. залізобетону, а ригелі — з моноліт. залізобетону. Для малоповерхового будівництва ефективним є за­стосува­н­ня плоских збірно-моноліт. пере­крит­тів, що містять малорозмірні балкові елементи, порожнин­ні блоки між ними й моноліт. бетон. Доцільний також пере­хід на каркасно-стінову систему, що по­єд­нує з несучими кон­струкціями у ви­гляді внутр. колон, ригелів і стін за­стосува­н­ня багатопорожнин. настилів, виготовлених із важкого бетону, і багатошарових зовн. легких обгороджувальних кон­струкцій. Ними можуть бути термопанелі, що складаються з деревʼяного чи металевого каркасу й ефектив. утеплювача. Термопанель може бути викори­стана як начіпне і зовн. огородже­н­ня та основа для виготовле­н­ня несучих панелей повнозбір. будинку, замінюючи цеглу, дрібні блоки тощо. У малоповерховому буд-ві можна реалізувати різні кон­структивні системи, зокрема із за­стосува­н­ням цегли. Такі системи можуть бути комбінованими, містити деревʼяні елементи, елементи з тонкостін. холоднотягненими метал. профілями, із залишковою опалубкою з полімер. матеріалів тощо. Під час надбудови житл. будинків і мансард. поверхів за­стосовують легкі кон­струкції й ефективні буд. матеріали, що забезпечують мін. додаткові навантаже­н­ня на наявні несучі частини будинку. За­стосува­н­ня вдосконалених буд. кон­струкцій і систем здійснюється від­повід­но до спожив. попиту й інвестиц. можливостей регіонів України. Це вимагає структур. при­стосува­н­ня буд. під­приємств, роз­таш. у цих регіонах, до потреб насел. пункту в житлі та пром. виробництві, а також можливості здійснити пере­хід на нові буд. кон­струкції й системи.

А. Я. Барашиков

Завантажити статтю