Будников Володимир Олександрович

БУ́ДНИКОВ Володимир Олександрович (04. 06. 1947, Київ) — живописець. Син О. Будникова. Заслужений діяч мистецтв України (1992). Член НСХУ (1975). Закін. Київський художній інститут (1971; майстерня Т. Яблонської). Від 1972 — викладач живопису, від 1999 — проф. Нац. академії образотвор. мистецтва й архітектури. Працює в галузі станк. живопису. Є автором галерей. культур. акцій, дослідн. проектів. У полотнах початк. періоду присутні лінійні ритми, певна схематика, тонке декор. відчуття (натюрморти із серії «Дари України», «Весілля в селі Глібівка»). Поч. 70-х рр. ознаменувався серією пейзажів («Старий Седнів», «Блакитний будиночок», «Червень»), у яких виявляються легкість і ліричність його пензля. Від серед. 70-х рр. зосереджує увагу на фактурі. Наприкінці 80-х рр. чітко простежуються кольор. активність і емоційна напруга полотен («Завтра свято», «Час пік»). Живопис 90-х рр. — це чистий голос кольору, який став віссю і об’єднавчою силою «пульсуючих» полотен (серія робіт «Композиція в стилі бароко», «Розмова», «Спостереження» з циклу «Таємниця життя»). Б. відомий дослідженнями в галузі живопис. метафізики, а також як засн. необарок. течії в нефігуратив. живописі. На 3-му Міжнар. арт-фестивалі (1998) названий найкращим живописцем і нагородж. премією «Золотий перетин». Учасник худож. виставок від 1971. Персон. — у Києві (1990, 1993, 1995), Москві (1990), Берліні (1990, 1992, 1994, 1995), Відні (1991, 1993), Бонні (1991), Ерфурті (1993), Тулузі (1993).

Рекомендована література

1. Володимир Будников. «Таємниця життя»: Каталог виставки. К., 1995;
   Google Scholar Internet
2. Володимир Будников. «Малярство, рисунки»: Каталог виставки. К., 2001.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю