Будников Олександр Гаврилович
БУ́ДНИКОВ Олександр Гаврилович (12 (25). 08. 1914, ст. Верхній Баскунчак, нині смт Астрахан. обл., РФ — 23. 12. 1982, Київ) — живописець. Батько В. Будникова. Член СХУ (1947). Канд. мистецтвознавства (1954). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1968). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Навч. у Сталінгр. худож. училищі (нині Волгоград, 1933–38), Харків. худож. інституті (1939– 41; викл. М. Самокиш), закін. Київ. худож. інститут (1947; викл. К. Трохименко), де й працював: викл. (1946–82), проректор (1966–73), від 1969 — проф. Працював у галузі станк. живопису, зокрема батал. жанру. Брав участь у виставках від 1944; персон. — у Києві (1975, 1977, 1984 — посмертна). Роботи зберігаються у НХМ, Харків., Полтав. ХМ та ін. музеях України.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Фронтові замальовки» (1941– 44), «Форсування Дніпра» (1947), «Стояти насмерть» (1949), «Канів. Вид на могилу Т. Г. Шевченка», «На захист Волзької твердині» (обидва — 1954), «На землі сталінградській» (1957), «Перекоп узято» (1961), «На Капрі» (1966–69), «Кінець рейху» (1967), «Ленін у Парижі» (1982), серії пейзажів Греції, Нідерландів, Франції (усі — 1956), Болгарії (1959), Італії (1970).
Рекомендована література
- Олександр Будников: Альбом. К., 1975;
- Олександр Гаврилович Будников: Каталог виставки творів. К., 1984;
- Блюміна І. Він був поетичною людиною // Київ. вісн. 1999, 28 серп.
Завантажити статтю
Людина 
