Будяк

Визначення і загальна характеристика

«БУДЯ́К» — сатирично-гумористичний ілюстрований журнал. Виходив двічі на місяць 1921–23 у Львові. Числа часопису (51) мали різний обсяг (8–16 сторінок), деякі виходили обʼ­єд­наними. Обкладинка з логотипом та «сатирою в малюнку» на актуал. су­спільно-політ. події; другу сторінку від­кривав «вступний» вірш, обовʼязковими були фейлетони, памфлети, «курсивки» на злобу дня, епі­грами, байки, шаржі, карикатури, подорожні замітки тощо. У звʼязку з посиленою увагою цензорів до змісту часопису редакція у вступ. стат­ті (1921, ч. 2) наголошувала, що заслугою кожного випуску є не стандартна подача інформації будь-якого плану, а вмі­н­ня написати на теми актуал. змісту так, щоб ста­т­тя не була конфіскована. Проте «Б.» по­стійно за­знавав конфіскацій — від окремих рядків у публікації до цілого накладу (зокрема ч. 9 за 1923). Автор. емоційність, екс­пресивність у викладі цієї тематики особливо від­чувалася у публікаціях, обʼ­єд­наних під на­звою «Політик має голос». У «Б.» подавався іроніч. огляд найбільш про­блемат. ситуацій у Галичині. У часописі вміщено чимало публікацій, присвяч. пресі. Польс. ви­да­н­ня звинувачували «Б.» у тенденційності, конфліктності, необ­ґрунтованості критики. Редколегія — Д. Кренжаловський, Р. Голіян. У ви­дан­ні часопису брали участь О. Бабій, Ю. Шкрумеляк (під­писувався Смик, Ю. Ігорків), Р. Гомʼян (Chair noir), І. Ліщинський, М. Копольський (М. Коно), Л. Лепкий (Лев Швунг, Лем), Р. Купчинський, Л. Хомин, П. Ковжун та ін., які несли «колючий і сухий будяк» своєї сатири у від­повідь «на смутку злу годину», яка охопила Галичину через невикона­н­ня Польщею по­станови Ради Союзу Народів (Ліги Націй) щодо статусу галиц. українців. Тому осн. темами сатири «Б.» були укр.-польс. від­носини.

Літ.: Періодика Західної України 20–30-х рр. ХХ ст.: Мат. до бібліо­графії. Т. 3. Л., 2000.

М. М. Романюк

Завантажити статтю