КО́РІН Павло Дмитрович (Корин Павел Дмитриевич; 25. 06(07. 07). 1892, с. Палех, нині смт Іванов. обл., РФ — 22. 11. 1967, Мос­ква) — російський живописець, графік, ре­ставратор і колекціонер. Дійсний член АМ СРСР (1958). Народний художник РРФСР (1958) та СРСР (1962). Сталін. (1952) і Ленін. (1963) премії. Закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1916; викл. К. Коровін, С. Малютін). Брав участь у ре­ставрації полотен Дрезден. картин. галереї (Німеч­чина). Кер. ре­ставрац. майстерні Музею образотвор. мистецтв ім. О. Пушкіна (Мос­ква). Очолював ре­став­­рац. роботи у Володимир. соборі (Київ). Створював живописні порт­рети і темат. картини, мозаїки, вітражі. Для порт­ретів сучасників властиві одухотвореність, монум. строгість композиції та рисунка, цілісність пластич. форми, напружена насиченість кольору. Зібрав значну колекцію ікон. 1971 у Моск­­ві від­крито Будинок-музей К. (нині філія ДТГ), 1974 у смт Палех — Будинок-музей родини митця. Ви­дано його кн. «Письма из Италии» (1981), «П. Д. Корин об искус­стве: Статьи. Пись­­ма. Воспоминания о художнике» (1988; обидві — Мос­ква). Окремі полотна зберігаються у ДТГ.