Буєвський Борис Миколайович

БУЄ́ВСЬКИЙ Борис Миколайович (07. 06. 1935, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) — композитор. Батько Т. Буєвського. Член НСКУ (1961) і НСКінУ. Закін. Харків. консерваторію (1959; кл. Д. Клебанова). 1959–61 — викладач Сталін. муз. училища (нині Донецьк); від 1961 — на творчій роботі. В естрад. піснях «На долині туман», «Дві стежини» Б. одним із перших на Лівобережжі використав інтонації карпат. фольклору. Від 1975 працює в жанрі симфонії. Своєрідність симфоній Б. зумовлена новою для укр. музики образністю: урбаністичною (2-а й 6-а симфонії), гротескно-фарсовою (4-а й 9-а). Автор музики до худож., докум. та мультиплікац. фільмів, серед них — «Лелеченя» (1964), «Зелена кнопка» (1965), «Ведмежа і той, хто в річці живе» (1966), «Зайвий хліб», «Легенда про полум’яне серце», «Пісенька в лісі» (всі — 1967), «Опудало» (1968), «Марс–ХХ», «Падав іній», «Кит і кіт» (обидва — 1969), «Як козаки у футбол грали» (1970), «Про смугасте слоненя», «Солом’яний бичок» (обидва — 1971), «Як жінки чоловіків продавали», «Про поросятко, яке вміло літати» (обидва — 1972), «Вогонь» (1973), «Біле коло» (1974), «Салют» (1975), «Якщо ти підеш...» (1977), «Бунтівний “Оріон”» (1978), «Люлька миру» (1979), «Квітка папороті» (1980). Автор вокал. циклів на вірші В. Шекспіра, П. Верлена, Р. Бернса, більш як 100 пісень, музики до драм. вистав.

Завантажити статтю