Буйков Михайло Васильович
БУЙКО́В Михайло Васильович (04. 11. 1926, м. Рильськ, нині Курської обл., РФ — 06. 02. 2002, Київ) — метеоролог. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1990). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. університет (1956). Працював в Інституті заг. і неорган. хімії АН УРСР (1960– 63), зав. лаб. теор. дослідж. Укр. н.-д. гідрометеорол. інституту (1963–88); гол. н. с., зав. лаб. Інституту радіоекології УААН (1988– 96); викл. каф. метеорології та кліматології Київ. університету (1996– 2001); гол. н. с. лаб. теор. дослідж. Інституту гідрометеорології (2001–02). Досліджував конденсац. ріст і випаровування крапель, гомоген. та гетероген. конденсації, розробляв теор. методи опису полідисперс. середовищ. Разом зі співроб. розробив числові моделі фронтал. кулеподіб. хмар, виникнення туману та хмар у гранич. планетному шарі атмосфери з одночасним процесом переносу радіації. Виконував дослідж. динаміки формування та утворення опадів у купчастих хмарах, моделювання формування хмар на планетах-гігантах. Розробив матем. моделі первинного радіоактив. забруднення України під час аварії на ЧАЕС, провів оцінку вторин. процесів переносу радіоактивності над забрудненою територією.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Исследования процессов облако- и осадкообразования: Сб. ст. Москва, 1974; Физика облаков и активные воздействия: Сб. ст. Москва, 1977; 1979; 1983; Численное моделирование облаков слоистых форм // Обзор ВНИИ гидрометеорол. информации — Межотрасл. центра данных. 1978. Вып. 2; Моделирование облаков и туманов в пограничном слое атмосферы // Там само. 1982. Вып. 5 (співавтор); Моделирование искусственной кристаллизации, осадкообразования и рассеяния переохлажденных слоистых облаков // Там само. 1985. Вып. 8 (співавтор); О ветровом подъеме аэрозольных частиц // МГ. 1992. № 6; Исследование формирования пятнистой структуры радиоактивных выпадений с помощью лагранжево-эйлеровой диффузной модели // Там само. 1992. № 12 (співавтор).
Рекомендована література
- Краснопольский.
Завантажити статтю
Людина 
