Болат Юсуф

Визначення і загальна характеристика

БОЛА́Т Юсуф (псевд. — Айнур; 16. 03. 1909, Алушта, Крим — 22. 10. 1986, Ташкент) — кримськотатарський письмен­ник. Член СП СРСР (1937). Народився у бідній сімʼї, в дитинстві наймитував. 1924 вступив до Ялтин. пед. технікуму, працював у комсомол. організаціях. Від 1931 навч. у Крим. пед. ін­ституті та аспірантурі при ньому. Працював завідувач від­ділу худож. літ-ри Крим. держ. видавництва; 1937–39 — відп. секр. СП Крим. АРСР; 1939–41 — ред. ж. «Совет эдебияты» («Радянська література»); 1941–42 — за­ступник гол. ред. г. «Къызыл Къырым» («Червоний Крим») у Краснодару 1942–44 — відп. ред. радіопередач кримськотатар. мовою Всесоюз. радіо в Москві; референт з питань Близького Сходу МЗС СРСР. 1944 депорт. у Середню Азію, працював завідувач від­ділу Булунгур. райкому партії у Самарканд. обл. Від 1957 — в Ташкенті: ред. Держ. видавництва худож. літ-ри Узбеки­стану; дир. Будинку творчості і консультант СП Узбец. PCP; 1961–84 — завідувач від­ділу, відп. секр., заст. ред. г. «Ленин байрагы» («Ленінський прапор»). Перше оповіда­н­ня «Чанълар къакъылгъанда» («Коли били дзвони») на­друк. у г. «Ени дунья» («Новий світ») 1929. Від 1930 створив 10 пʼєс, серед яких: «Той девам эте» («Весі­л­ля триває», Сф., 1936), «Яшамакь истейим» («Хочу жити», Сф., 1938), «Соньки гедже» («Оста­н­ня ніч», Сф., 1939). Пʼєса «Арзы къыз» («Дівчина Арзи»), музику до якої написали Я. Шерфедіновта І. Бахшиш, мала над­звичайний успіх не лише в Криму, а й у кримськотатар. діаспорі; першу по­становку здійснив реж. X. Ібраїм 1938. Автор романів «Алим» (1-а частина була опубл. 1940–41 у ж. «Совет эдебияты», окреме вид. — 1982), «Саф юреклер» («Чисті серця», 1962), «Анифе» («Аніфе», 1969), «Садакъат» («Від­даність», 1979); кн. оповідань «Туфанда къалгъан къой сюрюси» («Стадо, що залишилося в бурані», 1972), «Табиатым ойле» («У мене такий характер», 1977), опубл. у Ташкенті. Друкував літературо­знавчі стат­ті про творчість У. Іпчі, Дж. Гафарова; шкіл. під­ручники.

Літ.: Tatars of Crimea. Their Struggle for Survival. Durham, 1988; Осман А. Языджы, драматург, терджиман (Письмен­ник, драматург, пере­кладач) // Йылдыз (Зірка). 1994. № 4; Велиев А. Буюк истидат саиби (Володар яскравого таланту) // Там само. 1999. № 2; Умерова Э. Бедиий эдебият ве юмор: Ю. Болатнынъ пьесаларына бир назар (Художня творчість і гумор: По­гляд на пʼєси Ю. Болата) // Там само. 2001. № 3; Фазил Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы: къыскъа бир назар (Історія кримськотатарської літератури: короткий огляд). Сф., 2001; Деятели крымскотатарской культуры. (1921–1944 г.): Биобиблио­графический словарь / Гл. ред. и сост. Д. П. Урсу. Сф., 1999: Къуртнезир.

Ю. У. Кандимов

Завантажити статтю