Бондар Валерій Євгенович
БО́НДАР Валерій Євгенович (01. 01. 1956, с. Мельниця-Подільська Борщів. р-ну Терноп. обл. — 31. 10. 2012, Харків) — графік. Брат І. Бондаря-Терещенка. Член Нац. укр. асоціації митців (1995). Закін. архіт. факультет Харків. інституту комунал. господарства (1978). Працював у галузі станк. графіки, живопису на склі, книжк. ілюстрації, плаката. Від 1987 — учасник худож. виставок в Україні та за кордоном. Персон. — Харків (1987, 1991, 1996), Львів (1991), Торонто (1991), Мюнхен (1992). Проілюстрував книги: «Очима серця: Антологія репресованої лірики» (1993), «Щедрик: Дитячий універсальний (1994), «Дзиґа: Енциклопедія дитячих ігор» (1998; усі — Харків); зб. поезій В. Стуса, В. Гаряева, С. Сапеляка, А. Перерви, С. Жадана, В. Загорки. Графіка епіч. світу митця продовжує нац. іконограф. традицію. Творчості Б. притаманні експресія, узагальненість і символізм. Неодмінна риса худож. вирішення — композиц. замкненість, яка акцентує й поглиблює зміст.-психол. план твору, рух і динаміку просторового середовища.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Святий Володимир Великий», «Святий Петро», «Христос Скорботний», триптих «Героям слава» (усі — 1987), цикли «До 1000-ліття хрещення України-Руси» (1988–91), «Настрої» (1990), «Походження писанки» (1991), «Сіверщина прадавня» (1993), «За Стефаником» (1993–2000), «Покрова» (1993–2001), «Буття» (1999–2000), серія «За мотивами творчості Г. Сковороди» (від 2000).
Рекомендована література
- Савицька Л. Обереги Валерія Бондаря // ОМ. 1992. № 4;
- Бондар І. Двері до хати, якої вже немає // Україна. 1992. № 33;
- Шатилов М. Слобожанський триптих // Визв. шлях. 1993. № 1;
- Різниченко О. Знаки синкретизму буття // Сучасність. 1993. № 12;
- Туск: Каталог виставки. X., 2001.
Завантажити статтю
Людина 
