Бондар-Терещенко Ігор Євгенович
БО́НДАР-ТЕРЕ́ЩЕНКО Ігор Євгенович (14. 07. 1964, Харків) — письменник, графік. Брат В. Бондаря. Закін. архіт. факультет Харків. інституту інж. комунал. будівництва (1986) і Моск. літ. інститут (1996). Працював художником і викл. реставрац. справи (1988–91); н. с. і гол. хранителем Харків. літ. музею (1991–94); ред. ж. «Український Засів» і дизайнером однойм. галереї (1992–96); дир. з наукової роботи в Харків. музеї нар. мистецтва Слобожанщини (1997–99). Співред. авангард. ж. «Гігієна» (Харків). Від 2001 — співред. Харків. бюлетеня «Права людини». Поет. творчість Б.-Т. резонувала на розмаїття лірич. стилів 20 ст.: від модернізму зб. «Лірень» (Д., 2000) через «поезію чину і боротьби» зб. «Ulaskava» (X., 1994), постмодер. експеримент із жанрами і темами у кн. поезій «Фібруарій» (Л., 1999) до слобод. «абетки постструктурального письма і логоцентристської ментальності» в «Поsтебні» (X., 2001) і метатексту «Коза-Дерида» (X., 2002). Провідними в ліриці Б.-Т. є проблеми культур. і соц. ідентифікації; позаетичності мистецтва; стереотип. і худож., масового і елітар. компонентів мислення; поліплощинності укр. культури сьогодення. Драм, доробок Б.-Т. представл. жанром радіоп’єси («Моя і Ваша» // «Укр. Засів», 1994, № 2; «Що далі, Зозе?» // «Світо-вид», 1995, № 4) і психол. постмодер. драмою («Люна Росса» // «Кур’єр Кривбасу», 1998, № 105; «Чорний аспірин» // «Форма(р)т», 2001, № 1). Б.-Т. застосовує методол. принципи постструктуралізму, неофройдизму і футурист. авто-презентації в рецензіях на творчість сучасників, у літ. портретах, есеїстиці і літературознав. роботах.
Додаткові відомості
- Основні праці
- З когорти лицарів абсурду (До історії утворення РУП/УНП) // Березіль. 1991. № 11; І смерть, і сміх... (До історії образу Едварда Стріхи) // СіЧ. 1992. № 3; Василь Єрмілов: Колесо, куб, трикутник // Укр. Засів. 1994. № 6; Гоголь і Гоголь // Там само. № 7; «Слобожанщина» Миколи Міхновського // СіЧ. 1995. № 1; X. Журавльова і О. Алчевський — так що ж «читати» народові? // Там само. 1996. № 12; «Верхи» й «низи» народного мистецтва // ОМ. 1997. № 1; Від АРМУ до ярма // Артанія. 1997. № 3; Морфологія критики // Аrtline. 1998. №2; Аркадій Любченко і ВОВ // Кур’єр Кривбасу. 2000. № 122; Невідомий Свідзинський // Там само. 2000. № 127.
Рекомендована література
- Жулинський М. Антологія несподіваних сподівань // Позадесятники: Поет. антологія. Л., 1999;
- Баран Є. ІБТ: Ідеологічне резюме // Березіль. 2002. № 1/2;
- Соловей О. Світ як свінґ, або Дещо з секретів критичної творчості І. Бондаря-Терещенка // Там само.
Завантажити статтю
Людина 
