Бондар Василь Трохимович

БО́НДАР Василь Трохимович (31. 12. 1923, с. Бурбине, нині Семенів, р-ну Полтав. обл. — 24. 10. 1969, Харків) — письмен­ник. Закін. Черніг. пед. ін­ститут (1947) і Львів. університет (1952). Під час 2-ї світової війни був вʼязнем фашист. концтаборів. Після війни працював на шахті, вчителем, журналістом. Друкувався від 1947. В основі багатьох творів Б. — враже­н­ня від пере­житого в таборах смерті. У ліриці оспівував любов до рідної землі, духовну красу людини. Автор поет. зб.: «Маки на дроті» (1959), «Зоре моя непогасна» (1960; обидві — Харків), «Сонце над хмарами» (1963), «Поезії» (1967; обидві — Київ), «Памʼять і Мрія» (1967), «Ми ідемо далі» (1970); повістей «Листя летить проти вітру» (1963), «Все — правда» (1964); роману «Зорі згаснуть на світанку» (1971); зб. оповідань «Лебеді летять на пів­день» (1966; усі — Харків). Пере­кладав твори рос. поетів, зокрема М. Лєрмонтова.

Завантажити статтю