БОНДАРЕ́НКО Михайло Ілліч (08. 09. 1903, м. Єлисавет­град, нині Кірово­град — 10. 02. 1938, Москва) — державний діяч УРСР. Державні нагороди СРСР. Закін. Єлисаветгр. вище поч. училище. Від 1917 працював на виробництві, від 1925 — чл. РКП(б), від­тоді — на парт. посадах у Єлисавет­граді й окрузі. Від 1931 — на парт. роботі у Тифлісі (нині Тбілісі), 1934–35 — секр. Азизбеків. міськ­кому, 1935–36 — секр. Шаумянів. райкому КП Азербайджану. Керував нафт. пром-стю. Від грудня 1936 — 2-й секр. Харків. міськ­кому, обкому КП(б)У, влітку 1937 — в. о. 1-го секр. Війн. обкому КП(б)У; від серпня 1937 — голова РНК УРСР, чл. політбюро ЦК КП(б)У. Під­давав критиці діяльність П. Любченка. Не мав належного досвіду для роботи на цій посаді. У жовтні 1937 за звинуваче­н­ням у належності до «антирад. троцькістської терорист. і шкідницької організації, яка діяла у нафтовій промисловості СРСР», заарешт. і засуджений до роз­стрілу. Реабіліт. 1956.