Бондаренко Михайло Ілліч

БОНДАРЕ́НКО Михайло Ілліч (08. 09. 1903, м. Єлисаветград, нині Кіровоград — 10. 02. 1938, Москва) — державний діяч УРСР. Державні нагороди СРСР. Закін. Єлисаветгр. вище поч. училище. Від 1917 працював на виробництві, від 1925 — чл. РКП(б), відтоді — на парт. посадах у Єлисаветграді й окрузі. Від 1931 — на парт. роботі у Тифлісі (нині Тбілісі), 1934–35 — секр. Азизбеків. міськкому, 1935–36 — секр. Шаумянів. райкому КП Азербайджану. Керував нафт. пром-стю. Від грудня 1936 — 2-й секр. Харків. міськкому, обкому КП(б)У, влітку 1937 — в. о. 1-го секр. Війн. обкому КП(б)У; від серпня 1937 — голова РНК УРСР, чл. політбюро ЦК КП(б)У. Піддавав критиці діяльність П. Любченка. Не мав належного досвіду для роботи на цій посаді. У жовтні 1937 за звинуваченням у належності до «антирад. троцькістської терорист. і шкідницької організації, яка діяла у нафтовій промисловості СРСР», заарешт. і засуджений до розстрілу. Реабіліт. 1956.

Завантажити статтю