БОНДАРИ́ХИНСЬКА КУЛЬТУ́РА — культура доби пізньої бронзи. Виділена В. Іл­лінською в 50-х рр. 20 ст. В остан. чверті 2 тис. до н. е. поширилася в межах лісо­степ. Лів­обереж­жя Дні­пра до верх. та серед. течій Сіверського Дінця, а на Сх. та Пн. Сх. досягла Донщини та Цнінсько-Мокшан. межиріч­чя (Мордовія). Формувалася на основі марʼянівської культури, з участю пн.-сх. компонентів, імовірно повʼяз. із поздняків. культурою Волго-Окського басейну. Ві­домі поселе­н­ня, на пізньому етапі зʼявляються городища. Житла наземні й напів­землянкові, з деревʼяним каркасом стін, здебільшого однокамерні. Поховал. памʼятки ви­вчені мало, ві­домі тілоспале­н­ня в урнах та тілопокладе­н­ня. Характерний керам. посуд, прикраш. від­битками зубчастого штампа, вдавле­н­нями кінця палички. Виробів з металу обмаль, є одиничні знахідки камʼяних ливар. форм, подекуди трапляються вироби із заліза. В етніч. від­ношен­ні носії Б. к., можливо, повʼяз. з праугрофінами чи прабалтами.