Іллінська Варвара Андріївна

ІЛ­ЛІ́НСЬКА Варвара Андріївна (19. 09. 1920, м. Іжевськ, нині Удмуртія, РФ — 11. 12. 1979, Київ) — археолог. Дружина О. Тереножкіна, мати А. Іл­лінського. Доктор історичних наук (1972). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1977). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1941). Від 1945 працювала в Ін­ституті археології АН УРСР (Київ): 1960–79 — старший науковий спів­робітник Досліджувала історію племен степ. і лісо­степ. Скіфії ран­нього заліз. віку. Брала участь у Нікопол. екс­педиції , ви­вчала памʼятки ран­нього заліз. віку на тер. Сум. обл., зокрема скіф. городище побл. с. Басівка (Ромен. р-ну), поселе­н­ня побл. с. Малі Будки (Недригайлів. р-ну), кургани Посу­л­ля, а також бас. р. Тясмин на Черкащині. Спів­засн. київ. школи скіфо­знавців.

Пр.: Скіфська ваза VІ ст. до н. е. // Археологія. 1961. Т. 13; Басівське городище // Там само. 1965. Т. 18; Нариси стародавньої історії УРСР. К., 1967 (спів­автор); Скифы Дне­провского лесо­степного Лев­обережья. К., 1968; Ран­нескифские курганы бас­сейна р. Тясмин. К., 1975; Скифия VII–IV вв. до н. э. К., 1983 (спів­автор); Памятники Лесо­степи // Археология Укр. ССР. К., 1986. Т. 2 (спів­автор). Літ.: Памяти Варвары Андреевны Ильинской // СА. 1981. № 2; Скорий С. А. «Гаряче бажаю продовжити на­вча­н­ня…, спеціалізуючись у скіфо-сарматському періоді» (до 90-річчя від дня народже­н­ня В. А. Іл­лінської) // Археологія. 2010. № 3.

С. С. Без­сонова

Завантажити статтю