БО́НДА́РСТВО — вид деревооб­робного промислу; виготовле­н­ня посуду і начи­н­ня (бочок, діжок, барил, цебрів, бодень тощо), що при­значаються для зберіга­н­ня, транс­портува­н­ня та вимірюва­н­ня рідин або сипучих продуктів. Порівняно з теслярством та ін. деревооб­роб. ремеслами Б. є пізнішим, однак також набуло знач. роз­витку. Б. зʼявилося у 1 ст. н. е., згодом поширилося в Київ. Русі. У 16–17 ст. у великих містах діяли бондар. цехи з виготовле­н­ня різних видів посуду. Знач. роз­витку Б. набуло в селах, особливо в Карпат. регіоні (Брустурів, Космач, Річка, Яворів). У 20 ст. Б. поширене пере­важно на Прикарпат­ті та Поліс­сі, де є великий вибір матеріалу. Укр. бондарі добре зналися на сортах дерева, добираючи для кожного виробу най­придатнішу породу. Для рідин при­значалися бочки, діжки, цебри, що виготовлялися з твердого дерева, за­звичай дуба. Найдавніші вироби виготовляли способом випалюва­н­ня або видовбува­н­ня «пішнею» (широким долотом): кадовби (для зберіга­н­ня зерна), жлукти (для золі­н­ня білизни), вулики-«колоди», ступи, човни, корита, ночовки тощо. Вироби з клепок досконаліші за кон­струкцією й технікою виготовле­н­ня: різноманітні за роз­мірами бочки (50–60-ві­дерні для кін­ного транс­портува­н­ня води, що мали 2 днища й отвір для стоку рідин; невеликі, на 5–10 л, ручні бочечки-«баклаги» та барильця; бочки для пива чи квасу, засолюва­н­ня овочів та фруктів, грибів, риби й для браги — на 20–30 л), діжкоподіб. посуд («коновки», цебри, «шаплики», «ряжки», діжки, дійниці, джбани). Бондарне ремесло вимагало від майстра певних навичок і необхід. кмітливості. Проріз пазів у клепках («уторів») при вставлян­ні днищ був досить складною тех. дією, що потребувала точ. роз­рахунку й спец. інструменту. Крім звичай. сокири, пилки, долота, стамески, молотка, свердла, що за­стосовувалися теслями, бондар користувався «уторником» (кривим стругом), а також «роз­мірячем» (циркулем), лінійкою, «шербелем». Радіус денця знаходили, ділячи довжину його окружності на шість частин, клепки скріплювали кількома обручами. Роз­по­всюдже­н­ня в новіший час метал. посуду та начи­н­ня при­звело до занепаду Б., хоча потреба в дуб. бочках та дерев. посуді, що надає специфіч. смаку солі­н­ням, медові, квасу, сокам та ін. напоям, зберігається й донині.