БОНІТУВА́­Н­НЯ ҐРУНТІ́В — порівня­н­ня ґрунтів за агровиробничими властивостями. Бонітет ґрунту — показник якості ґрунту, його продуктивності. Б. ґ. є важл. складовою земельного кадастру, екон. і грош. оцінки ґрунтів. Роз­різняють заг. (бал за станом родючості) й частк. (бал для окремих с.-г. культур) бонітети. Осн. діагност. критеріями при бонітуван­ні є морфогенет. і най­стабільніші властивості ґрунтів (гранулометричний склад, хім. і фіз. ознаки), а також багаторічні дані врожайності осн. культур. Такі особливості ґрунт. покриву, як зволоженість, рельєф, оґлеєність, пожив. режим, камʼянистість тощо, оцінюють за допомогою поправк. коефіцієнтів до балу бонітету. Просторовим обʼєктом бонітува­н­ня ви­ступає агро­ґрунтова група (в Україні) чи ґрунт. різновид (у Росії, Молдові та ін. країнах СНД). В Україні Б. ґ. вперше проводилося в 60-х рр. 20 ст. на базі багаторіч. даних урожайності культур. Остан. часом проведено 2-й тур бонітува­н­ня з допомогою досконалішої методики, в основу якої покладено властивості ґрунтів. Результати бонітува­н­ня використовують для групува­н­ня і карто­графува­н­ня ґрунтів за їхньою продуктивністю, ви­значе­н­ня придатності ґрунтів для вирощува­н­ня польових культур, оцінки результатів госп. діяльності, а також при оподаткуван­ні доходів земле­власників.