Бончевський Антін
Визначення і загальна характеристика
БОНЧЕ́ВСЬКИЙ Антін (крипт.: А. Б., аб, або; 1871, м. Угнів, нині Сокал. р-ну Львів. обл. — 25. 01. 1903, м. Ансонія, шт. Пенсильванія, США) — церковний діяч, публіцист. Закін. руську академ. гімназію у Львові (1890). Під впливом Ю. Целевича та Д. Гладиловича захопився історією та укр. літ-рою. Навч. на теол. факультеті Львів. університету (1890–94). У 1894 перемиський єпископ Ю. Пелеш висвятив його на священика. 1895–97 — парох у м-ку Варяж Сокал. пов. (нині село Сокал. р-ну Львів. обл.). Засн. читальні у Варяжі та Городищі, їздив в околиці на духовні місії, організовував політ. віча. Належав до «Американського кружка», члени якого — випускники Львів. духов. семінарії — заприсяглися 1890, що після висвячення на священиків працюватимуть серед укр. поселенців у Пн. Америці. Б. приїхав 1897 до Ансонії (США), де організував низку просвітн. організацій, аматор. гуртки, парафіял. та світські хори, допомогові братства тощо. Ще в Галичині друкував свої статті в г. «Дѣло». Автор статті про становище Церкви у США «Письма з Руси Сполучених Держав» («Дѣло», 1901, ч. 66–67, 76–78). В амер. часописі «Свобода» публікував свої статті, оповідання та переклади з ін. мов. Коштом Б. та за його ред. вийшли друком 3 календарі за 1901–03. Автор рецензії на книгу Д. Джерард «The Suprem Сrime» («Найбільший злочин») — повість про життя духівництва в Галичині («Дѣло», 1901, ч. 171). Два роки був гол. секр., два роки — головою Руського нар. союзу (США).