Борзяк Дмитро Семенович

Визначення і загальна характеристика

БОРЗЯ́К Дмитро Семенович (25. 10(06. 11). 1897, с. Пищики Полтав. губ., згодом Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл., нині затоплене водами Кременчуц. водо­сховища — 1939) — письмен­ник. Закін. Золотоніс. класичну гімназію (1915), навч. на мед. факультеті Київ. університету (1915–17; 1921). Брав участь в Укр. студент. громаді, певний час входив до партії есерів (на Золотоніщині). Після 1917 вчителював у рідних краях, від 1923 — в Києві. Схилявся до світо­гляд. та естет. засад «неокласиків» і «ланківців». Друкувався від 1925. Оповіда­н­ня «Варенька», «Товариш Андрій», «Букет пролісків», «Чиновник», «Бузковий кущ» та «У монастир» опубл. у ж. «Життя і революція» (1925, № 10–11; 1926, № 6; 1927, № 1, 3, 5). «Варенька» та «У монастир» ви­йшли окремими ви­да­н­нями. У зб. оповідань «Під дощ» (К., 1927) змалював життя у повіт. місті. 1928 уклав договір із Держ. видавництвом України на ви­да­н­ня кн. «Руйнува­н­ня Батурина», однак завершити роботу не зміг — заарешт. 1929 у звʼязку з процесом СВУ. Звільн. через кілька місяців. 1938 знову заарешт. і засудж. до роз­стрілу, замін. на 10 р. увʼязне­н­ня і 5 р. засла­н­ня. За офіц. версією, помер від «невиліков. хвороби». Реабіліт. 1957. У новелістиці Б. помітні заг. тенденції зміст.-формал. плану: тема «всефедератив. міщанства», бюрократизму на тлі життя містечка; по­глиблений психологізм характерів; домінуючий реаліст.-психол. стиль і водночас наявність елементів різностил. засобів поетики; тонка іронія й сатира; активне за­стосува­н­ня контраст. зображе­н­ня тощо. Б. по-своєму художньо осмислював актуальну в письменстві 20-х рр. про­блему «зайвих людей», трактуючи такі типи пере­важно в трагікоміч. тональності.

Тв.: Оповіда­н­ня. Чк., 1997.

Літ.: Кирилюк Є. Д. Борзяк. Під дощ // ЖР. 1927. № 12; Полторацький О. Два облич­чя // Глобус. 1928. № 6; Поліщук В. Т. Дмитро Борзяк і його новелістика // Борзяк Д. Оповіда­н­ня. Чк., 1997.

В. Т. Поліщук

Завантажити статтю